Діалоги про історію рідного краю

До 100-річчя подій часів Української революції 1917-1921 років в бібліотеці для активних громадян 18 березня відбулась зустріч з професором, доктором історичних наук, завідувачем кафедри історії ЧНУ імені Петра Могили Котляром Юрієм Вадимовичем.  Тема бесіди: «Селянські республіки на Миколаївщині».

22 березня перед слухачами виступив відомий миколаївський краєзнавець, дослідник архівів КДБ і КПРС, голова Миколаївської обласної організації «Меморіал» та Миколаївського обласного товариства політичних  в’язнів  та репресованих Зайцев Юрій Олександрович з темою бесіди «Невідомі сторінки руху опору на Миколаївщині». Юрій Олександрович розповів про історію написання своєї книги про підпільний антинацистський рух у Миколаєві та області . Цікава розповідь пана Юрія була проілюстрована на екрані низкою світлин учасників підпілля. Також присутні зацікавлено переглянули фрагмент документального фільму про підпільну боротьбу ОУН на Миколаївщині та у місті Миколаєві зокрема .

 

 

 

 

 

 

 

 

«Діалоги» ініційовані ГО «Символи Миколаєва», ГО «Вітовське українське товариство», ГО «Обласна організація всеукраїнського правозахисного товариства «Меморіал» імені Василя Стуса», ГО «Товариство політичних в’язнів і репресованих», ГО «Миколаївська Просвіта» та підтримані Корабельною РДА і Управлінням освіти Миколаївської міської ради.

 

Богоявленський фельдшер Григорій Васильович Миропольський

Після переведення військового морського госпіталю в Миколаєв в Богояленську відразу виникла гостра проблема надання кваліфікованої медичної допомоги місцевому населенню. Неодноразово Богоявленською посадской думою подавалося клопотання про необхідність постійної присутності земського лікаря. І лише на початку ХХ століття, після закінчення Першої світової війни, в Богоявленську
відкривається постійно діючий фельдшерський пункт. Серед жителів Корабельного району досі жива вдячна пам’ять про легендарного фельдшера Григорія Василійовича Миропольского.

Григорій Васильович Миропольський народився у 1880 році , закінчив медичне училище і отримав диплом фельдшера . Починав свою медичну практику у Богоявленському , де і прожив усе своє довге життя . З початком 1 світової війни був призваний на військову службу медиком . Під час газової атаки дістав отруєння , довго лікувався і врешті був комісований з військової служби. Після демобілізації його направляють в Богоявленськ. Розпочалася громадянська війна , з’явилося багато хворих на тиф , холеру та інші спричинені війною хвороби . У 1921 році у Богоявленському як власне і по всій Україні лютував голод .
У березні 1921 року Григорій Васильович разом з медсестрами амбулаторії Саковською В.В. та Погребицькою О.С. бере участь у обстеженні дітей селища віком від 1 до 13 років , щоб виявити захворювання і надати необхідну допомогу . З ініціативи медиків з 5 по 9 липня 1921 року через прояви захворювання на холеру у селищі проводився тиждень боротьби з цією хворобою.
До заходу було залучене все працездатне населення для очищення села від нечистот, гною, сміття, трупів загиблих тварин, тощо .
Для зміцнення кволих дітей була відкрита їдальня на 800 місць. Роботи було багато, медики слідкували за санітарним станом дитячої їдальні та дитячих ясел. Згодом у колишньому будинку священика Воронковського відкрили другу їдальню. Григорій Миропольський був людиною особливого медичного таланту, постійно займався самоосвітою.
Лікар мав велику бібліотеку спеціальної медичної літератури і володів медичними знаннями на рівні, а можливо й вище ніж дипломовані лікарі . Григорій Васильович рвав зуби, приймав пологи,готував ліки за своїм особливим рецептом, лікував хвороби більшість яких вважалися на той час невиліковними .
В архіві зберігається фрагмент листа до лікаря Миропольського з проханням вилікувати водянку, цю хворобу лікар успішно лікував .
Лікуватися до Миропольського їхали люди навіть із сусідніх сіл. А особисту печатку лікаря Миропольського знали всі аптеки міста Миколаєва. Варто зауважити, що навіть після виходу на пенсію Григорію Васильовичу дозволили й надалі користуватися печаткою лікаря. Це було визнання високого фахового рівня лікаря Миропольського.
Початок другої світової війни застав Григорія Миропольського у Богоявленському ( переіменованому у 1938 році на Жовтневе ). Саме на початок війни припали найбільші випробовування на долю Миропольського, власне як лікаря. Щоб зрозуміти в яких важких умовах доводилося нашому героєві виконувати свій професійний обов’язок, мусимо зробити невеличкий відступ.
На початку серпня 1941 року 9 армія намагалася організувати оборону Миколаєва перед наступом Вермахту і здійснити планову евакуацію партійних та радянських установ.
Однак вже після перших ударів німецької армії сили 9 та часини 18 радянських армій , котрі протистояли Вермахту під Миколаєвом були вщент розбиті.
Планова евакуація перетворилася на банальну втечу а містом прокотилася хвиля погромів магазинів та складів з продовольством. У місті розпочалася паніка, в районі саду ім. Петровського були покинуті сотні поранених, котрих не встигли евакуювати. Через оточення в бік Херсона не зміг виїхати санітарний потяг з іншими пораненими, і 13 серпня потяг був загнаний залізничниками на станцію Прибузьку, що поблизу Жовтневого. Медперсонал та залізничники розбіглися, поранені залишилися без жодного догляду. З вагонів лунали стогін та крики про допомогу. Місцеві мешканці кинулися на допомогу, і те що вони побачили їх вжахнуло, закривавлені люди лежали всюди, над ними роїлися мухи. Люди розуміли, — пораненим потрібна медична допомога, але жодного медика не було. Тоді й покликали на допомогу лікаря Миропольського. Григорій Васильович відразу наказав перенести поранених до найближчої школи №5  ( зараз приміщення вечірньої школи за Корабельним райвиконкомом ). Люди стали переносити поранених на ношах, ковдрах і просто на руках. У Богоявленському на той час діяла лише дитяча лікарня але й вона на той момент була розграбована а медперсонал розбігся.
Миропольський організував жінок на прибирання лікарні і вже під вечір почав робити перші операції. Асистентки лікаря з числа місцевих мешканок падали з ніг від перевтоми, але лікар невпинно працював, виймав їз зранених тіл кулі та уламки, зашивав рани, і навіть робив ампутації.
В мирний час людині з освітою фельдшера не можна було робити операції, однак воєнні обставини вимагали швидких рішень і будь-яке зволікання коштувало б людям життя, тож лікар гідно виконував клятву Гіпократа.
Нам не відома кількість поранених, проте відомо, що дві доби майже без сну літній лікар боровся за життя людей.
Це був зоряний час лікарської практики Григорія Миропольського, знання, якими він володів в повній мірі згодилися тут і зараз. За благородну працю зі спасіння багатьох життів Бог поблагословив Георгія Васильовича довгим віком. Лікар Миропольський відійшов у вічність у 1972 році , у віці дев’яносто двох літ .
На вшанування світлої пам’яті про видатну людину у Корабельному районі в рамках декомунізації, краєзнавці пропонували назвати колишню вулицю Ватутіна на честь нашого земляка, лікаря з великої літери — Григорія Васильовича Миропольського. Однак  комісія з переіменування назвала вулицею лікаря Миропольського вулицю, котра знаходиться на околиці району .

Джерела:

Його ім’я носить вулиця в Корабельному. Григорій Миропольський — видатний лiкар Богоявленского, людина особливого таланту

Лікар Миропольський

Конотопенко, Я. І. Від «Барбароса» до «Терміналу» 1941-1945. Погляд крізь роки / Я. І. Конотопенко ; авт.передм. В. Д. Чайка. — Миколаїв : Видавець Шамрай П.М., 2010. — 192 с. : фот., іл.
Кухар-Онышко, Н. А. Богоявленск — колыбель Николаева : очерк / Н. А. Кухар-Онышко. — Николаев : Издательство Ирины Гудым, 2013. — 208 с. : ил., фот.
Снытко, И. А. Богоявленск и его окрестности : историко-краеведческие очерки / И. А. Снытко, В. А. Касьяновский. — Симферополь : Таврида, 2012. — 184 с. : ил., фот.

Г.В.Миропольський (справа) з товаришем після Першої світової війни

Миропольський в останні роки життя на одній з вулиць Жовтневого

Фрагмент листа з проханням про допомогу в лікуванні

 

Видео

Акція до Всесвітнього дня читання вголос

Напередодні вшанування видатного українця, великого Кобзаря Т.Г. Шевченка, бібліотека долучилась до загальносистемної соціокультурної акції «Краса і велич слова лауреатів Шевченківської премії».

Користувачі бібліотеки, а це учасники читацького об’єднання «Навчи друга української мови», учні учбових закладів мікрорайону  із задоволенням та натхненням читали вголос вірші  видатного українського поета Т.Г.Шевченка, твори Платона Воронька, Павла Тичини, Івана Драча,  Дмитра Креміня, Миколи Вінграновського та інших поетів – лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Фоторепортаж про діяльність бібліотеки за 2016 рік

«Успех – это сумма результатов всех маленьких шажков, которые мы делаем ежедневно»

 Роберт Кольер 

(американский писатель, мотиватор и специалист по самоусовершенствованию;

видный представитель ‘Нового мышления’)

Вечір поезії  «Все, що душа довірила словам» 

Гість заходу, поет з Києва Анатолій Володимирович Кущовий

Бібліотечна акція до Всесвітнього дня читання вголос

 

 День англійської мови «Нова мова – новий світ»

 

 Тренінговий клуб для молоді

Комплексний інформаційно-просвітницький захід- «Юність проти СНІДу»

 

  Акція «Читаймо українською!» 

Усний журнал «Ти моя щира гартована мова»

 Літературно-поетична мозаїка «Миколаївська ліра»

 

Голосні читання «Зачаруй мене розмовою — українською мовою»

  Одночасний урок  «Будь сучасним – користуйся інтернет-послугами»

 «Диво писанкове: майстер-клас з писанкарства»

 

 Вечір пам’яті відомого миколаївського поета та громадського діяча Валерія Бойченка

 Година пам’яті «Чорна спадщина Чорнобиля»

 Екскурсія «Сучасна бібліотек@ — сучасні послуги»

Презентація виставки творчих робот Володимира Колеснікова

«Південне Прибужжя — край український»

Презентація збірки поезій житомирських авторів «Трикутна луна»

 Презентація краєзнавчо-інформаційного центру «Край»

на (не)конференції міні-EdCamp ЗОШ №29

  Презентація книги О.К. Білошапкіна «По серпантину»

  Наші відзнаки

 

 

Зустріч юристів Громадської організації “Десяте квітня” з внутрішньо переміщеними особами Корабельного району м. Миколаєва

23 лютого 2017 року в Міжрайонному ресурсному центрі бібліотеки-філіалу № 18 Централізованої бібліотечної системи для дорослих м. Миколаєва відбулася зустріч юристів Громадської організації “Десяте квітня” Ганни Косяк і Юлії Лантух та Радника з питань ВПО Міністерства  соціальної політики України Валентини Макарової з внутрішньо переміщеними особами, які проживають у Корабельному районі м. Миколаєва.

Зустріч була присвячена огляду новел у законодавстві, що стосуються прав, свобод та обов’язків ВПО. Після проведення загального консультування присутні отримали безоплатні індивідуальні консультації.

«І любов, і вірність, і життя»

Під таким гаслом 18 лютого пройшла в нашій бібліотеці зустріч з поетесою Ганною Король.

Ганна Король презентувала присутнім на зустрічі читачам нову поетичну збірку – «На ранковій зорі», що народилася в грудні минулого року. Автор і на її сторінках лишалася вірною сповідальності та щирості, з якими йде до читача. Це не перша зустріч з поетесою саме в нашій бібліотеці. Ми маємо повну добірку її творів та завжди раді бачити і на поетичних зустрічах, і в дні презентації майбутніх книг автора.

 

Поціновувачі восьми збірок поетичного слова авторки відзначили суголосність нашому непростому часові, що яскраво виринає у віршах громадянської лірики. Силаботонічне віршування, якому автор віддає перевагу в своєму творчому доробку, моральність у ставленні до слова – все це прочитується в кожному рядку поетеси.

 

Ганна Іванівна читала свої твори, що ніби виткані з народних джерел. Українські символи у віршах постають молитовно-величними, Батьківщина – незламно-героїчною. Її поетичні збірки об’єднує вірші написані російською та українською мовами. Спільна риса – надзвичайна співучість, особлива мелодійність. Ганна Король вміло володіє словом. Наповнюючи його світлою енергетикою власного серця. Більшість творів поетеса написала від першої особи. Це створює атмосферу особливої довіри до автора.

Власний стиль, надзвичайно вишукана рима, окриленість та народність – від землі і води. То ж слухачі мали змогу черпати з них наснагу, дивуватися силі слова і благословляти Талант, що малює щастя, до якого вони мали змогу доторкнутись.

 

Про Ганну Король

Ганна Король (Бабич) – журналіст і поетеса. Народилася в селі Біловежі Бахмацького району Чернігівської області. Її талант яскраво засяяв на благодатній до творчих людей землі Півдня.

За освітою – педагог (Прилуцьке педучилище та Миколаївський державний педагогічний університет – факультет української філології).

Довгий час працювала на освітянській ниві: учитель музики, початкових класів, викладач української мови і літератури. Була визнана в своїй галузі як переможець творчого конкурсу та кращий учитель року. Творчо працювала на посаді заступника директора однієї із загальноосвітніх шкіл Миколаєва.

Покликання перемогло: Ганна вже понад два десятиліття тісно поєднує свою долю з журналістикою, є членом Національної Спілки письменників та Національної Спілки журналістів України, входить до складу бюро Миколаївської обласної спілки журналістів. Неодноразово отримувала визнання на ниві журналістики, в тому числі – в номінації «Золоте перо». Але найвищою нагородою Ганна вважає можливість поетичним словом іти до шанувальників її таланту.

Доробок поетеси – декілька збірок: «З любові», «Намалюю щастя/Нарисую счастье», «Чорнобривці», «Сповідь білих троянд», «Любов із присмаком ожин», «Вір мені», «Осінній блюз».

Літературне об’єднання «Стапель» неодноразово друкувало її твори в своїх поетичних альманах.

Поетеса є автором пісень, адже її вірші надзвичайно мелодійні та музично натхненні.

Чергова збірка віршів — поетичний вернісаж «На ранковій зорі» — є ще одним підтвердженням незмінного курсу сповідальності та вишуканості в простоті, з якими автор іде до свого читача.

 

… Зустріч з поетесою пройшла в теплій, дружній та навіть довірливій атмосфері. На її адресу пролунали слова подяки від працівників бібліотеки, що організували захід, а також від учасників дійства – читачів та прихильників поетичного слова. В дарунок – букети квітів, а ще – побажання нових зустрічей з поетесою та її поезією.

 

Твори, що ввійшли в поетичну збірку «На ранковій зорі» (2016 рік)

-«»-

Засоромлений ранок

боїться виходить на люди,
Бо несе в собі подих

жагою поєднаних тіл.
І чи буде продовження,

чи неповернення буде,
Ще трима насолоду

скуйовджена стихла постіль.
Ранок навіть дихнути

боїться, зітхнути,
Крок зробити, щоб те

не розхлюпать, що є:
Почуттів, відчуттів та солодких

бажань незабутність,
Лиш за мить все це зникне,

бо день, білий день настає.

-«»-

Поете, будь! Як сила у зерні,
Так ти живеш у рідній стороні.
Ти бачиш те, чого не бачать інші,
Даруєш світло правди через вірші.
Тоді, коли люстрації й не снились,
Твоє перо, як меч, хоробро билось
З хапугами, злодюгами в погонах, —
Це ти тримаєш міцно оборону,
Це ти ведеш, це ти полки очолив!
Поете, будь! Нехай ти сивочолий,
Та незрадливий, справжній, достовірний.
Поете, будь молитвою, що з віри!
Читає вірш твій той, хто не любив
Колись рядки високі поетичні,
А ти в душі той вогник запалив,
Який людину в слові возвеличив.
Бо ти і сам — від Божого вогню,
Це не для тебе чадні смолоскипи.
Поете, будь! Лишайся день при дню,
Торкайся душ утаєних заглибин,
Бо там ховає зморене життя
Любов, натхнення, силу, що від неба.
Поете, будь! І хай роки летять
Красивим віком довгий час для тебе

-«»-

Отцвела черемуха на небе,
Весело, красиво отцвела,
А сегодня утром белым снегом
Под ноги ковром вокруг легла.
Закружила солнце в нежном вальсе,
Обнималась пылко, без стыда,
Лепестков таинственное счастье
Волновало так, как никогда.
Цвет моей черемухи душистой,
Ты дурманишь, ты меня пьянишь,
И сегодня, выпав снегом чистым,
Свежестью своею молодишь.
Я не знаю, сколько белопенных
Лепестков навьюжила зима,
Но люблю её самозабвенно
За умение сводить с ума,
За метелиц пылкость в час заката,
За шальной небесный  хоровод,
За черемух нежную отраду,
Ту, что снегом лепестков идёт.

http://korabelov.info/2017/02/33958

 

Книжная выставка – это всегда интересно

«Подлинная выставка — это не просто собрание книг,

  оказавшихся вместе по ряду случайных обстоятельств,

   а осмысленное творение, призванное пробуждать в читателе

целенаправленную интеллектуальную деятельность»

Дж. X. Шира, американский библиотековед

 

 

В выставочной деятельности библиотека  нацелена  на творческий подход, использование ярких приёмов.

 

Выставки становятся своеобразной визитной карточкой библиотеки, одним из составляющих ее имиджа. Наша задача — сделать библиотечную выставку яркой, интересной, нестандартной и харизматичной.

Навчись сам і навчи друга розмовляти українською

 

«Мова —  то цілюще народне джерело,

і хто не припади до нього вустами,

той сам всихає від спраги»

В. Сухомлинський

%d1%80%d0%b8%d1%81%d1%83%d0%bd%d0%be%d0%ba417 грудня, в морозний зимовий вихідний у нашій  бібліотеці було дуже тепло:  зігрівали  приємна дружня компанія, щира українська мова та склянка гарячого чаю.«Спілкуймося українською», започаткованих в бібліотеці з 3 грудня 2016 року громадським активістом Альбертом Панченком. Щосуботи  о 16-00 всі бажаючі збираються під гаслом « Навчись сам  і навчи друга розмовляти українською». Неформальні обов’язки вчителя взяла на себе педагог з багаторічним стажем і досвідом, а головне — з величезною любов’ю до української мови, Шулешко Любов Сергіївна.

Зараз все частіше ми намагаємося сказати щось українською, але не завжди вдається зробити це без помилок, русизмів, суржику. Так було і на першій зустрічі в бібліотеці. Присутні дуже приязно і з розумінням вислуховували розповіді один одного про себе , кожен намагався робити це …українською. Було і весело, і гірко, і безпомічно одночасно. Але бажання опанувати правильну українську мову для кожного з присутніх розгорілося ще більше. Так що зустрічаймося, будемо спілкуватись українською.

Приходь сам і приведи друга. Вік не має значення!