Історія однієї світлини «З рідного дому – до фронту» — це історія однієї фотокартки маленького хлопчика Жори Зосімова, яку його матуся Щербакова Ганна Іванівна надіслала на фронт батькові Жори — Зосімову Івану Трофимовичу і написала на фотокартці, щоб той повертався додому живим. Так і сталося, світлина спрацювала, як оберег. Воїн повернувся живим із цією фотокарткою, пройшовши навіть всю війну з 1941-го по 1944-й, мріявши про те, щоб побачити маленького Жору та свою дружину.
Все менше залишається людей, які здобули Велику Перемогу над фашизмом. І тим дорожчі для нас спогади «дітей війни». Такі спогади про війну – спогади мого батька – Зосімова Георгія Івановича, рік тому він пішов із життя, спогади про ту світлину та вічна пам’ять назавжди залишаться у моєму серці.
Діти, які виросли у воєнні роки дуже відрізнялися від інших, оскільки не мали дитинства. Хтось залишився без батька, без матері, їм не дісталося батьківської любові, хтось не отримав освіти, їм щодня доводилося боротися за життя. Не випадково дітей війни називали «дітьми з дорослими очима».
День пам’яті та примирення та День перемоги символізує не тріумф переможців над переможеними, а має бути нагадуванням про страшну катастрофу і застереженням, що не можна розв’язувати складні міжнародні проблеми збройним шляхом, агресією, анексією. Вона скінчилася і найважливішим її підсумком має бути не перемога, а мир.
Ми пам’ятаємо, яким страшним лихом для українців була Друга світова війна.
Пам’ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями Об’єднані Нації. Не забуваємо: той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам’ять робить нас сильнішими. Вона – запорука того, що в майбутньому подібна трагедія не повториться.
До Дня пам’яті та примирення і 76-ї річниці Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років презентуємо онлайн-вікторину «Нехай живі пам’ятають – покоління знають»
Перевірити себе на уважність. Пошукайте однакові писанки. Клік на вірний варіант і отримуєте одне очко, яке відобразиться зліва. Цифра праворуч — кількість спроб. Всім удачі!!!
«Відомий духовний лідер академік Дмитро Лихачов говорив, що бібліотеки — найважливіше в культурі.
Може не бути університетів, інститутів, але якщо залишаться бібліотеки, культура не пропаде.»
Дмитро Лихачов
«Завітай до нашої бібліотеки 18! Подружись із книгою! Якщо мрієш стати справжньою людиною, читай книги!»
ЦИКАЛО НАТАЛІЯ
«БІБЛІОТЕКА ЧЕКАЄ НА ТЕБЕ! ЧИТАЙТЕ ТА РОЗВИВАЙТЕСЬ!»
«Бібліотека -це країна знань, яка чекає тебе завжди!
Діти, приходьте до нас! Читайте книги!»
АННА СЕНДЗЮК
«Діти, завітайте до нашої бібліотеки 18! Читайте книги у нас! Бажаємо успіхів у пізнанні нового!»
ВЕРОНІКА СЕРЕДА
«Читання — одне із джерел мислення та розумного розвитку!
БІБЛІОТЕКА 18
Завітайте до нашої бібліотеки!»
ВСЕВОЛОД КОТЕНКО
«Знання — це сила, яку здобувають у нас! Діти, запрошуємо читати книги!»
СІЛЕЦЬКА КСЕНІЯ
«Книга — невичерпне джерело знань!
А знання це сила, яку здобувають у бібліотеці 18! Приходьте до нас! Читайте книги!»
Такі чудові вислови про книгу, такі сильні заклики завітати до бібліотеки 18, заклики до читання, написали користувачі нашої бібліотеки, учні 2″А» класу Миколаївської загальноосвітньої школи №1 ім. Олега Ольжича разом із своєю вчителькою Ольгою Радул, а також зі своїми батьками, створивши РЕКЛАМУ НАШОЇ БІБЛІОТЕКИ у вигляді віртуальних плакатів, які бібліотека може використовувати для справжньої своєї реклами.
Книга не перестає відігравати значну роль у житті кожної людини. На сьогоднішній день бібліотека — це центр освіти, клуб за інтересами, сховище скарбів світової та вітчизняної класики, скарбничка знань. Бібліотеки, де завжди чисто, естетично красиво і панує доброзичлива атмосфера, дуже потрібні місту. Так вважають наші читачі! А вони — наші головні шанувальники та судді. Читаючи вислови та заклики наших читачів, ми переконані, що рухаємося в правильному напрямку і працюємо не даремно!
3 травня — 80-річчя з дня народження відомого миколаївського поета, перекладача, публіциста, краєзнавця, громадського діяча Валерія Бойченка (03.05.1941-25.03.2011)
Заповiдь
Не убий бездомної зозулі.
Не стопчи барвінку на межі.
Оленятко вбережи від кулі.
Річечку від смерті вбережи.
Не убий чуттів своїх глибинних –
Суму щастя й радості журби.
Зрослої у віковім борінні,
Власної душі не погуби.
Бойченко Валерій Петрович народився у м. Снігурівці на Миколаївщині. Після закінчення школи працював слюсарем на суднобудівному та комбайновому заводах. У 1965р. закінчив факультет іноземних мов Львівського університету. Викладав англійську мову в навчальних закладах Душанбе, Херсона, Миколаєва.
Валерій Петрович – автор багатьох збірок поезій і перекладів, книг для дітей, навчальних посібників, а також більше ста краєзнавчих і публіцистичних статей. У його перекладах з англійської на українську читач познайомився з творами класиків американської поезії Роберта Фроста і Сільвії Платт, всесвітньовідомим романом Роберта Льюїса Стівенсона “Корабельна катастрофа”, шедеврами англійської дитячої поезії.
Окремі твори В.Бойченка перекладено російською, грузинською, вірменською, осетинською, болгарською та іншими мовами.
Дякуючи ініціативі Валерія Бойченка Центральна міська бібліотека м. Миколаєва носить ім’я видатного земляка Марка Лукича Кропивницького.
Засновник відродженої миколаївської «Просвіти», у 1986 – 1991 роках керівник Миколаївської обласної організації Національної спілки письменників України, член правління Миколаївського відділення Українського фонду культури, співголовою товариства «Зелений світ», перший голова відродженого Миколаївського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта». Він був серед фундаторів перших неформальних організацій на Миколаївщині часів перебудови, брав участь у заснуванні Народного Руху, товариства Меморіал, конгресу української інтелігенції та інших організацій. Два роки вів на телебаченні авторську програму «Основи», став одним із засновників та головою редколегії освітянської і просвітницької газети «Аркасівська вулиця». Лауреат Літературних премій ім. П. Тичини (2003) та ім. О. Олеся (2008), миколаївської обласної премії ім. М. Аркаса (1997), член Національної спілки письменників України (1976).
В. Бойченко помер на світанку 25 березня 2011 року, не доживши до 70-ліття менше двох місяців.
26 квітня – День Чорнобильської трагедії і Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій та катастроф, що був запроваджений у вересні 2003 року. Це день, який назавжди змінив історію Чорнобильської АЕС. День, який сколихнув увесь світ та змінив ставлення до використання мирного атома. День, який змінив долі сотень тисяч людей.
Чорною та гіркою увійшла ця дата в історію людства. На благодатній землі українського Полісся, майже в центрі Європи, за 110 км. від столиці України Києва, сталася аварія, яку обґрунтовано вважають найбільшою в світі техногенною і екологічною катастрофою.
Вибух на ЧАЕС сучасні дослідники вважають у п’ятсот разів потужнішим за вибух атомної бомби, в 1945 році скинутої на японське місто Хіросіму. Немає ліку людським втратам, не піддається реальній оцінці шкода, завдана здоров’ю нації, однак найважче виміряти травми моральні, адже Чорнобильська аварія змусила людство усвідомити свою безпорадність перед природою і відчути страх перед майбутнім.
Під час експерименту на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції сталися два вибухи. В атмосферу Землі вирвалась хмара радіоактивного пилу. Вітер поніс на північний захід небезпечні радіоактивні ізотопи, які осідали на землю, проникали у воду. За числом потерпілих від аварії Україна займає перше місце серед колишніх республік Радянського Союзу. На долю Білорусі припало близько 60% шкідливих викидів. Від радіаційного забруднення сильно постраждала також і Росія. Потужний циклон проніс радіоактивні речовини територіями Литви, Латвії, Польщі, Швеції, Норвегії, Австрії, Фінляндії, Великої Британії, а пізніше – Німеччини, Нідерландів, Бельгії.
Чорнобиль… Слово це стало символом горя і страждання, покинутих домівок.
У перші дні після аварії було евакуйоване населення 10-кілометрової зони, надалі зону евакуації розширили до 30 кілометрів. Загалом в Україні радіоактивно забрудненими стали 2293 населених пунктів, у яких на кінець вісімдесятих років минулого сторіччя мешкало понад 2,6 млн осіб.
Сьогодні Чорнобиль для нас – це майже три з половиною мільйони постраждалих від катастрофи та її наслідків. Це майже 10 відсотків території, що зазнала прямого радіаційного ураження. Це 160 тисяч людей із 129 населених пунктів, яким довелося залишити рідні домівки і переїхати в інші місця. Та жодна статистика не скаже, скільки людських життів понівечено чорнобильським смерчем, наслідки якого ще відчуватимуть на собі майбутні покоління.
Чорнобильська аварія заподіяла багато лиха і шкоди Україні. Сюди можна віднести й виведені понад 5 млн га з сільськогосподарського обігу родючої колись української землі, і покинуті міста та села, і величезні кошти, витрачені на спорудження «Саркофага», і багато чого іншого. Але найбільшого удару аварія завдала по здоров’ю українців, що не можна оцінити в грошовому еквіваленті: це стосується не тільки наших сучасників, але й багатьох прийдешніх поколінь.
Нехай у цей день, День національної скорботи, тяжкі дзвони Чорнобиля відгукнуться в душах кожного з нас співчуттям і милосердям.
Миколаївський зоопарк — один із найкращих і знаних зоопарків в Європі. Історія зоопарку виходить від 26 квітня 1901 року, коли міський голова Микола Леонтович заснував свою приватну колекцію.
До 1925 розташовувався в будинку Леонтовича на вулиці Адміральській (на місці нинішнього облвиконкому), з 1925 був розширений, з 1978 року міститься на новому місці — поряд з центральним автовокзалом на місці старого міського цвинтаря. На поточний час займає територію 18,48 га.
У 1993 році першим серед зоопарків України був прийнятий в Європейську Асоціацію Зоопарків і Акваріумів (EAZA). Бере участь в 18 Європейських програмах розведення рідкісних видів (ЕЕР), входить в Євро-Азійську Регіональну Асоціацію Зоопарків і Акваріумів (ЕАРАЗА), в Міжнародну Систему Обліку Тварин (ISIS). У травні 2003 року Миколаївський зоопарк першим із зоопарків України був прийнятий у Всесвітню асоціацію зоопарків і акваріумів (WAZA).
Для того, щоб відзначити людей, які зробили великий внесок у розвиток Миколаївського зоопарку, утримання та розведення тварин в умовах неволі, поширення природоохоронних знань, а також людей, які внесли великий вклад в зоопарківських справу, друзів зоопарку Миколаївським зоопарком заснований нагрудний знак «120 років Міколаївському зоопарку «.
13 січня 2001 року було піднято біло – зелений прапор з зображеними на ньому слідами тварин і логотипом зоопарку – казковими героями Мауглі і Багірою. Архітекторами Ольгою і Вадимом Поповими повністю була реконструйована площа перед зоопарком. Художником Володимиром Пахомовим були викувані і встановлені нові ворота. 9 вересня 2001 року відбулося урочисте відкриття нової площі і пам’ятника засновнику зоопарку М.П.Леонтовичу. Автори пам’ятника – Інна, Юрій і Віктор Макушини.
11 вересня 2009 року Указом Президента України В.Н.Топчію присвоєно почесне звання «Заслужений працівник культури України».
«100 років Миколаївському зоопарку» — ювілейна монета номіналом 2 гривні, випущена Національним банком України, присвячена одному з найстаріших зоопарків України. Миколаївський зоопарк входить до Європейської асоціації зоопарків та акваріуміві є одним з провідних центрів збереження та відтворення тварин у неволі, яких тут понад 350 видів.
Монету введено в обіг 21 серпня 2001 року. Вона належить до серії «Флора і фауна».
Щорічно на Миколаївщині проходить найгучніша книжкова подія – обласний конкурс «Краща Миколаївська книга». Це один із провідних проектів нашого краю з промоції читання, підтримки місцевих авторів і книжкових видавництв, який упродовж 15 років проводиться управлінням інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Миколаївської обласної державної адміністрації.
Карантинні обмеження у 2020 році не завадили нашим авторам творити цікаві художні тексти й провадити плідну наукову діяльність. Цього року на конкурс було представлено 67 книг місцевих авторів, виданих протягом 2020 року у 8 миколаївських видавництвах.
Старанно опрацювавши кожну книжку за глибиною, багатством літературно-художніх засобів, професійним рівнем, рівнем редакційно-видавничої підготовки та якістю поліграфічного видання, комісія з 30-ти незалежних експертів визначила кращі серед представлених видань в шести номінаціях. Тож, любі друзі, саме сьогодні, у Всесвітній день книги і авторського права, ми за традицією оголошуємо переможців XV обласного конкурсу «Краща миколаївська книга»!
Найкращим історико-краєзнавчим виданням минулого року стала книга «Николаев в Восточной (Крымской) войне 1853-1856 гг.». Автори – Горбуров Євген Григорович, Левченко Лариса Леонідівна, Бєляєва Катерина Василівна. Видавництво Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Іліон» (директор – А.В. Румянцева). До неї ввійшло понад 300 документів з фондів Державного архіву Миколаївської області, що були невідомі раніше. Вони дають уявлення про події, які протягом Кримської війни відбувалися в нашому місті, географічно близькому до півострова. Це мобілізаційні заходи і зміцнення боєздатності військових підрозділів, встановлення суттєвих обмежень в експортній торгівлі, організація оборони Миколаєва, забезпечення побутових умов для військовиків та їхніх родин, які були евакуйовані з районів бойових дій тощо.
Видання багато ілюстроване старими світлинами, фотокопіями документів, малюнками і репродукціями картин, сучасними фотографіями миколаївських споруд, що зберігають пам’ять про Кримську війну. Воно стане в пригоді історикам, краєзнавцям, читачам, яких цікавить воєнна історія.
Нагороду в номінації «Краще навчальне видання та підручники» здобув навчальний посібник «Актуальні питання цивільного захисту», над яким працював колектив авторів Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова: Дубінін В. А., Ізотов В. І., Ляшенко В.В., Маркіна Л. М., Савіна О.Ю., Штейн П. В. У книзі розглянуто загальні положення та принципи, за якими здійснюється цивільний захист, порядок класифікації надзвичайних ситуацій. Велику увагу приділено тому, як працює державна система цивільного захисту, як запобігають надзвичайним ситуаціям і що роблять у разі їхнього виникнення. Посібник призначений для викладачів та студентів вищих навчальних закладів, а також буде корисний для тих, хто хоче поглибити свої знання з основ безпеки життєдіяльності.
Миколаївцям добре відомий Анатолій Андрійович Маляров – патріарх миколаївської прози, який чи не кожного року видає нову книжку про людей з нашого двору, вулиці й міста. У 2020 році світ побачив його роман-трилогія «Отакі ми, Господи!», видавницво «Іліон». Книга розкриває теми дорослішання людини перед обличчям смертельної небезпеки, відкриття себе як духовної творчої особистості, настання зрілості й поразки в боротьбі з системою. Твір вперше був видрукуваний повністю в українському перекладі, який здійснили відомі письменники Віталій та Дмитро Капранови. Книга впевнено здобула перемогу в номінації «Найкраще прозове видання».
Найкращим поетичним виданням журі конкурсу оголосило книгу «Пусть Николай Святой его хранит…» Лариси Матвєєвої, яка вийшла у видавництві М. В. Швеця. Улюблені вірші миколаївців з попередніх збірок відомої миколаївської поетеси, а також нові тексти про весну, любов, переживання, роздуми на тлі рідного міста і драматична поема «Светлейший» про князя Потьомкіна й заснування Миколаєва входять до цієї книги, яку проілюстрував наш талановитий художник, автор прекрасних ностальгійних акварелей Сергій Луньов. «Пусть Николай Святой его хранит…». Автор – Матвєєва Лариса Віталіївна.
У номінації «Найкраще видання для дітей і юнацтва» більшість експертів віддала свої голоси за «Народні музичні інструменти». Авторка цієї книжки І.О. Гарькава поставила собі за мету відкрити для дітей чарівний світ звуків українських музичних інструментів. Так з’явилось яскраве видання, яке знайомить юних читачів з багатою національною музичною культурою у формі гри. На чому грали українські музики різних часів, якими були технології виготовлення інструментів та їхніх різновидів, як звучать акордеон, бандура, кобза, сопілка тощо, – ви дізнаєтеся з цієї книги. У ній міститься багато оригінальних ілюстрацій в стилі петриківського розпису, ігрове поле, розмальовка, а також QR-коди, що за допомогою смартфона приведуть допитливих до музичних записів. Книга «Народні музичні інструменти» побачила світ у видавництві Василя Торубари.
Найкращим літературним дебютом 2020 року визнано книгу малої прози «Арабески и сны» літературознавиці Олександри Філоненко. Видавець Ірина Гудим. На її написання авторку надихнули власні дослідження «магічного коду» в світовій літературі епохи Відродження й бароко, зокрема наукові праці, що розглядають будову чарівних казок. Так з’явилися дванадцять історій, для яких письменниця придумала власне жанрове визначення – арабески. У них ідеться про дивовижні, химерні, надзвичайні, фантастичні події, які нагадують читачеві знайомі з дитинства зразки європейського і східного фольклору.
Герої цих історій – сучасні люди зі своїми бажаннями, проблемами, травмами, що в певний момент життя виявляються втягнуті в світ з особливим часом, простором, персонажами і предметами і, відповідно, діють, як герої казок – казок для дорослих. Всі ці чари на сторінках книги чудово підкреслює естетичне чуття авторки, її любов до образотворчого мистецтва, класичної музики і красивих витончених речей, а також магічні ілюстрації нашої мисткині Тетяни Кручиніної. Тому, читаючи арабески і сни, ви приємно проведете час, згадаєте незбагненні історії з власного житті і замислитесь про роль надприродного в нашому житті.
Фахівці Центральної міської бібліотеки ім. М.Л. Кропивницького та бібліотек-філій Централізованої бібліотечної системи для дорослих м. Миколаєва підготовували буктрейлери про ці видання, з якими і пропонуємо вам ознайомитись.
Виставка місцевих видавництв «Миколаївська книга–2021» триває, і сьогодні, у Всесвітній день книги та авторського права, ми підбиваємо підсумки XV обласного конкурсу «Краща Миколаївська книга» і пропонуємо вам цікаві онлайн-зустрічі з нашими письменниками.
Цього року за звання найкращих книжок у шести номінаціях змагалися 67 книг місцевих авторів, що побачили світ протягом 2020 року у восьми миколаївських видавництвах. Вітаємо авторів та видавців книг-переможців! Фахівці ЦМБ ім. М.Л. Кропивницького та бібліотек-філіалів Централізованої бібліотечної системи для дорослих м. Миколаєва підготовували буктрейлери про ці видання, з якими і пропонуємо вам ознайомитись на YouTube-каналі бібліотеки за посиланням http://surl.li/rpne
О 15:00 у Центральній міській бібліотеці ім. М.Л. Кропивницького відбудеться онлайн-сеанс літературної магії – презентація першої книги літературознавці й письменниці Олександри Філоненко «Арабески і сни». На її написання авторку надихнули власні дослідження «магічного коду» в літературі, а також наукові праці, присвячені чарівним казкам. Так під час роботи над дисертацією з’явилися дванадцять історій, в яких ідеться про химерні, надзвичайні, фантастичні події, а герої діють так, як персонажі знайомих з дитинства казок. Дивовижність цих історій чудово доповнює прекрасна графіка художниці Тетяни Кручініної. Тож долучайтесь до розмови про чарівні світи, творчість і сновидіння у нашому житті.
Також о 15:00 запрошуємо на платформу ZOOM на майстер-клас від миколаївських письменниць Тетяни Свірської та Ольги Славної з учасниками «Lit-студії на Спаській». Організатор івенту – Миколаївська обласна бібліотека для дітей ім. В.О. Лягіна.
Щороку на виставці місцевих видавництв «Миколаївська книга» розмаїттям навчальної, методичної, наукової літератури привертають увагу стенди постійних партнерів виставки – видавничих центрів Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова. У відеоогляді книг видавничих центрів представлено нові численні підручники, аналітичні, методичні й довідкові матеріали, створені для педагогів, студентів та учнів, які підготували фахівці осередків освіти. https://youtu.be/sz7w-9dqy1A
korabelniy