Вітовський польовий лазарет
Макет Вітовського госпіталя
Перший лікувальний заклад на території сучасного Миколаєва почали будувати в 1788 році в Вітовці. Будівництво Вітовського польового лазарету було обумовлено російсько-турецької війною військові дії якої розгорталися в основному на території нашого краю. У XVIII столітті існувала практика направляти хворих та поранених для лікування в тил. Але лікар-епідеміолог Данило Самойлович, який працював в цей час на півдні, запропонував лікувати поранених в прифронтових госпіталях, так як довга дорога в тил погіршувала їх стан і збільшувалася випадки смертності. Усвідомлюючи правоту лікаря Потьомкін доручає йому організацію спочатку похідного, а потім і стаціонарного лазаретів в Вітовці і призначає його головним лікарем Вітовського госпіталю.
Г.О. Потьомкін — російський державний і військовий діяч, дипломат, генерал-фельдмаршал (з 1784), князь.
Передбачаючи тривалу облогу турецької фортеці Очаків в 1788 році, Г.О. Потьомкін, головнокомандувач Другою Катеринославською армією, наказав полковнику М.Л.Фалєєву терміново розгорнути польовий госпіталь для потреб армії. У своєму приписі Ясновельможний князь писав:«Крайняя настоит надобность учредить походный лазарет в Витовке. Я приказал для сего привести кибитки, домики походные и несколько мулов. Ежели к сему прибавить еще шалашей, то достаточно будет».
Згадувані кибитки і похідні будиночки залишилися після подорожі Катерини II на південь в Криму. 27 липня 1788 року Фалеев звертається до генерал-майора П.А. Іслентєва:
«…но как оных никто не знает разставливать, а у вас есть человек, знающий, [как] оные расставлять, то прошу одолжиться сим человеком для сей надобности, приказав отправить оного прямо в Витовку…»
ГАНО, ф.243, оп.1, е.х.12, л.11
Основними причинами влаштування госпіталю в Вітовці були близькість до військових дій і наявність джерела з якісною водою, що рідко зустрічається в степовому Причорномор’ї. Вода була вирішальним фактором для запобігання шлунково-кишкових захворювань.
6 липня 1788 року Данило Самойлович отримав наказ світлого князя терміново переїхати з Кременчука в Вітовський госпіталь — для укомплектування його медичним персоналом і поліпшення госпітальної роботи. 27 липня Фалєєв в одному з листів скаржився:
«…в Витовке только теперь недостает лекарства и медицинских чинов, об откомандировании коих и отпуске лекарств повеление уже подписано…»
У вересні Самойлович звернувся до Фалєєва з проханням дати ордер на більш високу штаб-лікарську посаду лікарю Білопольському, що і було виконано.
Список лікарів Вітовського госпіталя за підписом Самойловича
Надісланий в Вітовку з Єлисаветградського госпіталю доктор Вестберх незабаром перетворився в Берха, і навіть Бера. Для проживання в Вітовці йому була виділена кибитка. Лікарь Яків Єнько служив в Катеринославському єгерському корпусі. Державна медична колегія призначила його в Українську армію, звідки Потьомкін відправив у Вітовський госпіталь.Серед виділених для обслуговування поранених і хворих солдатських дітей Самойлович угледів здібності до лікування у свого тезки Данила Векшіна і попросив визначити його в лікарські учні. Хлопчику було призначено платню 70 рублів на рік, а лікарю було доручено «привести оного ученика к скорейшему познанию своей науки».
Список лікарів Вітовського госпіталя за підписом Самойловича. 2.
До жовтня 1788 року медичних чинів в госпіталі було при достатньо і Фалєєв запропонував таврійському віце-губернаторові І.К.Габлиць на вибір — лікаря або підлікаря.
Не всі заявки Данила Самойловича на медикаменти виконувалися аптекарем Херсонської польовий аптеки Лефе, і Фалєєву доводилося пояснювати, що Вітовка віддалена від міста Миколаєва, і місце незаселене, тому потрібно відпускати всі замовлені Самойловичем медикаменти та інші речі, щоб не було зупинки в лікуванні хворих. З листування з’ясувалося, що деякі ліки просто відсутні в аптеці, і заявки на них була послані в Москву. 17 вересня Фалєєв повідомим лікарю: «Уже к вам веники для бани отправлены, прошу приказать больным вымыться, ибо после бани будет полезно, как я и прежде просил – новое белье надеть и в новые сараи их положить».
Цей тимчасовий лазарет був побудований в дуже короткий термін, бо вже 24 липня Фалєєв сповіщає Самойловича про те, що в госпіталь прямують перші хворі — 88 осіб гренадерського флотського батальйону Суворова з Кінбурна, відправлені 20 липня під Очаків, і 52 людини з Херсона.
Ордер Г.А. Потемкина полковнику М.Л. Фалееву
22 июля 1788 г.
Я приказал отправить в Витовку Гренадерского батальона что во флоте больных и именно из Кинбурна 88 и из Херсона 52 человека о чем дав вам знать предписываю, чтоб о пользовании больных употреблено было всевозможное попечение.
РГА ВМФ, ф. 245, оп. 1, е.х. 133,л. 44
У розпорядження Самойловича були відряджені з армії медичні чини, яких катастрофічно не вистачало. За наказом Потьомкіна в Вітовський госпіталь були направлені штаб-лікар Вовчинецький, підлікарь Якімітенко. При госпіталі вже перебували підлікарі В. Червінський і гезель (помічник) Молтієнский, яких Ясновельможний наказав екзаменувати.
Ордер Г.А. Потемкина М.Л. Фалееву
21 сентября 1978 г.
Лагерь под Очаковым.
По представлению Вашему от 13 числа дано мое повеление о командировании в Витовский госпиталь штаб-лекаря Волчинецкого, лекаря Бобровского и подлекаря Якимитенка, что ж касательно до находящихся при том госпитале подлекаря Червинского и гезеля Молтиевского, то в знании их прикажите медицинским того госпиталя чинам экзаменовать и ежели достойными окажутся в произведении чинами представить мне.
РГА ВМФ, ф. 245, оп. 1, е.х. 133, л. 106
У той же день доглядачем Вітовського похідного лазарету був призначений капітан Е.Е. Цимерман, що залишався на цій посаді до грудня того ж року.
На роботах у Вітовці використовувалася праця полонених турків з-під Очакова. 8 вересня 1788 року Фалєєв писав доглядачеві Вітовського госпіталю
Е.Е.Цімерману, щоб він повідомив, «…какие именно в числе поступивших в ведомство ваше пленных турков есть ремесленники и мастеровые, предписываю прислать ко мне именной список для представления онаго Его Светлости и по том назначении оных в работы». Отримували полонені на харчування по 15 копійок в день.
Счет о деньгах, употребленных на строительство Витовского госпиталя…
25 августа 1788 г.
50 человекам пленных турок по отправлении из Херсо- на в Витовку выдано каждому порционных на 4 дни по 15 копеек.
ГАНО, ф. 243, оп. 1, е.х. 10, л. 6
Счет о деньгах, употребленных на строительство Витовского госпиталя…
14 сентября 1788 г.
Для 30 человек пленных турок в Витовке работающих куплено 30 пар котов по 60 копеек.
ГАНО, ф. 243, оп. 1, е.х .10, л. 7
23 липня Потьомкін склав спеціальний припис, як годувати хворих в госпіталі:
«В пищу для больных отнюдь не употреблять вещей нежных как то цыплят, яиц, молока. Сие последние для припасок иметь как лекарство, но не в пищу. Пища же должна бать простая, но питательная, которая больным по степени их крепости сил долженствует предписываться. Слабым бульон или кашу жидкую, употребляя говядины менше, дабы навар был не очень силен. Для тех, кои покрепче, навар сильнее, а кои уже выздоравливают, тем давать мясо есть, щи и кашу погуще. Говядина чтоб была самая хорошая, а для пост- ных дней варить на вяленой рыбе или снетках. Хлеб чистой и хорошо изпеченой, по утру збитень слабым без горячего вина, а прочим – морской… Сим способом люди будут довольны и сыты, а казна не потерпит того убытка, какой бывает от злоупотребления в госпиталях от больших цен за редкие вещи… Масла коровьего вовсе хорошого достать нельзя, то и употреблять его запрещается».
На 2 серпня в госпіталі розміщувалося близько чотирьохсот хворих: 210 — в бараках, 143 — в будиночках і кибитках. А через два тижні до Самойловича було направлено з армії ще 562 пацієнта з різних полків, так як в армії під Очаковом спалахує епідемія кишкових захворювань, а нестача вітамінів сприяє появі цинги.
У госпіталі був застосований метод карантину, який поширювався на все селище, де були введені суворі санітарно-гігієнічні правила. Потьомкін, завжди дуже вникав в усі подробиці справи, дізнавшись про становище в Вітовському госпіталі, послав Самойловичу припис:
«… чтобы находящимся в Витовке больным скорбутным не давать засыпать им, варить им кисель и ставить квас с хреном, поносных держать особо и мыть по- чаще, остерегаясь класть их вместе с такими какой болезни не имеют, давать им в пищу толчу из сухарей со щами и тюрю, а квас чтобы был кислый, примечать при том, какие действия вода Витовская производит».
В результаті вжитих заходів епідемія була швидко ліквідована.
Богоявленський госпіталь
План госпіталю
Невеликий тимчасовий лазарет в Вітовці не міг задовольнити потреб армії, тим більше що облога Очакова обіцяла бути затяжною. Тому ще влітку 1788 року поряд велося будівництво кам’яних і дерев’яних постійних госпітальних зв’язків. Вони складалися з трьох кам’яних корпусів (два у вигляді літери «Г» і один прямокутний), розташованих «спокоєм», кухні, лазні, будинки для медичних чинів, морською аптекою з лабораторією. Керував цими роботами інженер-підпоручик Іван Васильович Соколов. В адресованих йому листах Фалєєв рекомендує закінчити хоча б один будинок госпіталю, перекрити його очеретом, а потім робити внутрішні роботи. Стіни будівель були складені до вересня, до холодів. Робота ця була зроблена каменяреми Смульським ті інш., і отримали вони за неї 1475 рублів.
Ведомость строениям в Витовке
19 октября 1788 г.
Каменщикам Смульскому с товарищи за кладку казенных госпиталей в число 1475 рублей выдано 488 рублей
ГАНО, ф. 243, оп. 1, е.х .6, л. 152
Бічний фасад госпіталю
А зведення перекриттів і внутрішні роботи тривали до кінця листопада. Роботи велися в кам’яних госпітальних зв’язках, дерев’яних флігелях, кухні і будинках для медичних чинів. Протягом жовтня-листопада робилися також вікна і нари для хворих. В кінці листопада настали холоди, і роботи в госпіталі були припинені до середини квітня 1789 року.
На початку жовтня 1788 року Фалєєв займається організацією заготівлі дерев в Мошнянских лісах і перевезенням цих матеріалів до гирла Інгулу. У Миколаївському обласному архіві зберігаються рахунки на обмундирування інвалідів і рекрутів, інші — оплата роботи полонених турків, які перебувають в Херсоні. Понад двадцять аркушів займає «Счет о деньгах, употребленных на строение Витовского госпиталя и содержание в оном больных военнослужителей». Розпочато рахунок 29 червня і закінчений 7 листопада 1788 року. А сам госпіталь перебував у відомстві полковника і кавалера Фалєєва.
Счет о деньгах, употребленных на строительство Витовского госпиталя…
27 августа 1788 г.
Куплено в Херсоне и оправлено в Витовку гвоздей 1 000 двутесных -4 рубля 50 копеек.
ГАНО, ф. 243, оп. 1, е.х. 10, л. 3
Счет о деньгах, употребленных на строительство Витовского госпиталя…
29 августа 1788 г.
Куплено в Херсоне 29 пудов канату белого для таски лесов и других надобностей по строениям 38 рублей.
ГАНО, ф. 243, оп. 1, е.х. 10, л. 5
На початку листопада 1788 року Фалєєв писав у рапорті Воїну Васильовичу Нащокіну, генерал-поручику Катеринославської армії:
«Для больных, состоящих в Витовском госпитале, а особливо для раненых весьма нужны кровати, которых здесь в покупку отыскать я не мог… покорнейше прошу снабдить оными – отпустить из Херсонского генерального госпиталя, а в случае не имения излишних приказати мастеровым сделать сто одиноких кроватей»
23 листопада 1788 року головному лікарю госпіталю Данилові Самойловичу було наказано очистити госпіталь від видужуючих хворих — частину виписати, а частину відправити в Херсон доліковуватися.
Ордер Г.А. Потемкина М.Л. Фалееву.
Лагерь под Очаковым
15 ноября 1788 г
Состоящих в Витовском госпитале больных нужно перевести в Херсонский, дабы очистить первый для больных из армии прибыть имеющих. Поспешите сие исполнить со всевозможным сохранением людей.
РГА ВМФ, ф. 245, оп. 1, е.х. 133, л. 134
Письмо М.Л. Фалеева смотрителю Витовского госпиталя М.А.Высоцкому. 4 декабря 1788 г.
Нужно спешить отправить из Витовки в Херсон больных. Оставить таких, коим нельзя в дорогу следовать и сильно больных.
ГАНО, ф. 243, оп. 1, е.х. 90, л. 241 об.
Госпіталь потрібно було підготуватися до прийому поранених, так як очікувався рішучий штурм фортеці Очаків. Основними пацієнтами госпіталю стали військові чини, а також адміралтейські служителі і рекрути. Місце роботи останніх — Адміралтейство — знаходилося досить далеко від Вітовки (до 10 верст). Особливо невигідно було посилати в госпіталь легко виліковних хворих, за якими могли доглянути на місці їх товариші. З цієї причини в самому місті, що носить з 27 серпня 1789 року назву Миколаїв, створюється тимчасовий лазарет. Умови життя хворих як Миколаївського лазарету, так і Богоявленського госпіталю, залишалися на найнижчому рівні. Про жодні постільні приналежності не могло бути й мови. Для підстилки хворим влітку було заготовлено сіно в Чорній долині біля Миколаєва і на Фаберовій дачі (в Спаському). Сіно надійшло в відомство доглядача Богоявленського госпіталю майора Михайла Висоцького, який змінив в 1789 році на цій посаді Е. Цимермана.
До кінця 1789 року будівельні роботи в госпіталі практично припинилися. На той час госпіталь складався з семи кам’яних палат і шістнадцяти дерев’яних, критих очеретом, а також будиночків, в яких розташовувалися кухня, пекарня, лазня, аптека. Поруч були встановлені безліч наметів і войлочних татарських юрт.
На території госпіталю знаходився потужний фонтанний колодязь зі здоровою питною водою. Надалі Потьомкін планував побудувати тут великий госпіталь, де могли б лікуватися і хворі з Херсона. Звичайно, такий невеликий медичний заклад не міг задовольнити потреб зростаючого міста. Віддаленість Вітовського(Богоявленського) госпіталю від Миколаєва заважала використовувати госпіталь жителями міста.
У Богоявленському госпіталі з липня 1788 року по травень 1790 року під керівництвом Д. С. Самойловича лікувалося 16 000 хворих та поранених. З
них померло 1118 осіб, або 7%. Біля госпіталю вченим був влаштований великий аптечний сад, де вирощували лікарські рослини, необхідні для лікування хворих.
Влітку 1790 роки з’явився тимчасовий лазарет в Миколаєві, біля адміралтейства. В Богоявленську в цей час було всього 55 хворих.
Лінія фронту відсунулася далеко від Богоявленська, Самойловича вже не було в госпіталі, лікарі були відправлені в інші місця служби.
Після закінчення російсько-турецької війни необхідність в Богоявленському
госпіталі поступово відпала, і в липні 1792 року Михайла Леонтійович писав
в одному з листів, щоб повернувся з відпустки доглядач Богоявленського госпіталю прем’єр-майор Висоцький. Його присутність на роботі було необхідно, так як госпіталь знищується, а багато рахунки по ньому незакінчені. А лікувальний заклад перенесли до Миколаєва, де на адміралтействі працювало багато майстрових, яким потрібна була медична допомога.
Госпітальні будови ще деякий час використовувалися, але до наших днів не збереглося нічого.
Джерала:
Кухар-Онышко Н.А. Легендарные имена. Данило Самойлович и развитие здравоохранения в Николаеве: Очерк.-Николаев: Издательство Ирины Гудым, 2010.-48 с.: илл.
Кухар-Онышко Н.А.
Богоявленск-колыбель Николаева:Очерк.-Николаев:Издательство ирины Гудым, 2013.-208 с.:илл.
Внимание!
korabelniy