Історичний хронограф

Місцина Вітовки була заселена з залізної доби. Поблизу Вітовки були стани кімерійців або скіфів, котрі залишили по собі кургани. З 4 століття до н. е. тут оселяються греки, поселення яких відомі біля Сіверсового маяка та сіл Лупареве і Лимани. У 200—400 роках простежується перебування слов’ян — антів.

Неподалік Вітовки, на піщаній косі (зараз територія заводу Океан) існував Дівочий (жіночий) монастир,згідно з легендами, котрий був зруйнований монголами у 1233 — 1236 роках.

Заснування Вітовки

Походження назви селища над Бугом пов’язують з ім’ям великого литовського князя Вітовта. Він розширив кордони Литовської держави до Чорного моря. Його реформи 1390-х рр. зміцнили землі і дали розвиток народам. За часів князівства Вітовта південні степи швидко освоювали і заселяли. Для зміцнення кордонів будувалися замки і фортеці, для торгівлі — митниці, нові міста. Це фортеця Святого Іоанна в гирлі Дніпра, Хаджибей, а на території Миколаївщини — Вітовка (Богоявленськ), Сокілець (Вознесенськ), Балаклея (в районі злиття Чічіклеі і Південного Бугу), Дашів (Очаків).

1399

  • численні легенди пов’язані з Вітовською митницею (передмістя нинішнього Миколаєва) часів Великого князівства Литовського. Іноземних послів і мандрівників вражали темпи будівництва таких пунктів. Як правило, замки з каменю Вітовського часів споруджували всього за місяць. Поруч з Вітовтовою митницею-фортецею виникло поселення, яке місцеві жителі назвали Вітовтовою лазнею («Вітольд-Гаммані»). Щодо цієї назви існує кілька версій: по-перше, воно пов’язане з мінералізованою водою, яка у великих кількостях витікала з джерела, по-друге, в давньоруській мові «лазнею» називали церковний купол, по-третє, «лазнею» називався кам’яний будинок, де жив митник. Незважаючи на різницю підходів до назви «Вітольд-Гаммані», їх можна з’єднати в єдиний логічний ланцюжок: на відомому святому місці з ключем з цілющої води за часів князя Вітовта була побудована митниця. Вона виконувала свої функції на переправі через Південний Буг, пізніше відомої як Вітовт брід. А поруч почав активно зростати населений пункт.Поселення на цьому місці було названо на честь нього — Вітовка. Після втрати Великим князівством Литовським Північного Причорномор’я ця територія 350 років належала Османській імперії.

В кінці XVIII ст. Вітовка була єдиним заселеним поселенням на території сучасного Миколаєва.

Вітовка

1709

  • через Вітовку, після поразки під Полтавою (Полтавська битва), відступали залишки війська шведського короля Карла ІІ з козаками Івана Маземи, полковниками Костем Гордієнком, Пилипом Орликом та графом Понятовським

1737

  • через Вітовку переправлялися російські війська під командуванням генерал-фельдмаршала графа Б.Х.Мініха, спільно з Запорозькими, Донськими, Чугуївськими козацькими військами для штурму турецької фортеці Очаків

1739

1773

  • діяла православна церква Богоявлення Господня, заснована невідомо коли, але є версія, що це була одна з перших православних церков у нашому південному краї

1774

1784

  • у Вітовці розпочалася чума

1785-1792

1788

  • 25 травня  в район Вітовки прибув командир Бузького єгерського корпусу генерал-майор М.І. Кутузов, який шукав зручне місце для переправи на правий берег для штурму Очакова.
  • за наказом князя в Богоявленськ прибуває знаменитий петербурзький архітектор І.Старов, який складає генеральний план забудоби Богоявленська
  • розпочинається велике будівництво:  першого лікувального закладу на території сучасного Миколаєва, штабу, казарм, палаців Потьомкіна та його племінниці Браницької, лазень, будинків для офіцерів та медичних працівників, флігелів, конюшень, сараїв та ін…
  • за наказом Потьомкіна, розпочалося будівництво першого лікувального закладу на території сучасного Миколаєва. Будівництво Вітовського польового лазарету було обумовлено в цей час російсько-турецької війною. У XVIII столітті існувала практика направляти хворих та поранених для лікування в тил. Але лікар-епідеміолог Данило Самойлович, який працював в цей час на півдні, запропонував лікувати поранених в прифронтових шпиталях, так як довга дорога в тил погіршувала їх стан і збільшувала смертність. Усвідомлюючи правоту лікаря, Потьомкін доручив йому організацію спочатку похідного, а потім і стаціонарного лазаретів в Вітовці і призначив його головним лікарем Вітовського шпиталю.  При шпиталі діяла школа лікарських учнів, вченим був влаштований великий аптечний сад, де вирощували лікарські рослини, необхідні для лікування хворих та знаходився потужний фонтанний колодязь зі здоровою питною водою
  • у  шпиталі з липня 1788 року по травень 1790 року під керівництвом Д. С. Самойловича лікувалося 16 000 хворих  і поранених. З них померло 1118 осіб, або 7%

1789

  • Потьомкін  перейменовує Вітовку в Богоявленськ на честь існуючої тут давньої церкви Богоявлення
  • в кінці жовтня в Богоявленськ прибуває Джон Говард для вивчення умов утримання поранених в шпиталі
  • 18 жовтня 1789 року інженер-поручник Івану Васильовичу Соколову доручено розробити планування кварталів в Богоявленську, де будуть розселені заштатні церковники, переведені з Чернігівської губернії
  • Потьомкін доручає заснувати в Богоявленську першу в Росії сільськогосподарську школу практичного землеробства і тваринництва, школа проіснувала в Богоявленську до 1797 року і була переведена в передмістя Петербурга

Чорноморське Адміралтейське  військове поселення Богоявленськ

(з 1790 по 1861)

У 1790 році Г. Потьомкін отримав дозвіл імператриці Катерини ІІ на створення Чорноморських адміралтейських поселень, жителі яких мали працювати на будівництві судів в Адміралтействі. Селища ці були розташовані неподалік від міста: Воскресенське, Калинівка, Покровське та Богоявленське. Всі вони були підпорядковані Чорноморському Адміралтейському правлінню і одночасно, до 1798 року канцелярії  міста Миколаєва. Селяни поділялися на три рівні частини, і кожна третина виходила на роботи в Адміралтейство на три місяці. Не брали участі в роботах старі (старше 60 років), каліки, малолітні і жінки. Решту часу селяни займалися своїми польовими і домашніми справами.

1790

  • розпочинаються навчання в школі практичного землеробства і тваринництва
  •  в Богоявленську казенному саду, С.Грибницьким був застосований металевий плуг (вперше в Російській імперії), а потім ним орали землю під сади навколо поселення
  • запроваджується землеустрій, і поселенцям було відведено 4000 десятин землі з порожніх казенних земель і куплено 3000 десятин у Ф.Демського, що становило по 15 десятин на душу населення
  • у квітні   Потьомкін наказує поселити в Богоявленську заштатних церковників разом з сім’ями
  • в цей час триває посилене заселення Богоявленська з Київської, Черніговської, Новгород-Сіверської, Могильовської, Московської, Нижегородської, Калузької, Саратовської та інших губерній і біглих селян, які шукали кращої долі
  • наприкінці травня Г.Потьомкін доручив архітектору Старову розробити проект садибного ансамблю в Богоявленську. Керував будівництвом будинку підрядник і кам’яних справ майстер Микола Аладов
  • влітку  почалися будівельні роботи і розбивка Богоявленського парку за вказівками  садового майстра Вільяма Гульда, який приїхав до Миколаєва

1791

  • в Богоявленську замість військового шпиталю утворений Морський шпиталь

1794

  •  неврожай цього року призвів до голоду населення і падіння худоби через нестачу сіна та зерна
  •  до Богоявленська були переселені з Білорусії майстрові-прядильники, ткачі, гунтики Кричевського канатного заводу

1795

  • навколо казенного саду ставлять кам’яну стіну та встановлюють зі сходу та заходу ворота
  • в Богоявленську проживає 864 мешканців: вільнопоселених (15 чол. і 10 жін.), заштатних церковнослужителів (349 чол. і 329 жін.), теслярів і майстрів (10 чол. і 14 жін.), кричевських ткачів (68 чол. і 53 жін.), солдат-інвалідів (10 чол. і 6 жін.). Всього: 452 чол. і 412 жін.

1796

1797

  • школу практичного землеробства переводять з Богоявленська до передмістя Петербурга
  • архітектор В.А.Вунш добудовує колодязь фонтана

1803

  • в Богоявленську проживає 770 мешканців
  • низький врожай призводить до голоду найбіднішого населення
  • священик Лука Івашкевич звертається до командира Чорноморського флоту де Траверсе з проханням дозволити будівництво в Богоявленську кам’яної церкви згідно з проектом І.Є.Старова за рахунок адміралтейства. Прохання було задоволене.

1806

  • 1 вересня Освячення церкви (?)
  • Шведом Серваніусом Шлейденом побудована суконна фабрика

1811

  • проживає 1255 мешканців-630 чоловіків та 625 жінок
  • на парусно-суконній фабриці працює три роти солдат та 1400 адміралтейських поселян. Директор фабрики капітан Банков.

1812

  • богоявленську суконну фабрику нащадки Серваніуса Шлейдена передають в Чорноморське відомство

1830

  • директором казенних богоявленських фабрик призначають В.І. Богдановича

1833

  • проживає 2 458 мешканців – 1314 чоловіків та 1 114 жінок, придатних до роботи в адміралтействі – 714.
  • старостою обраний – Прокопій Романов, церковним – Микита Осипов, суддями – Таланов, Павленко, сільським писарем – Лебеденко, писарем суконно-парусної фабрики – Дмитрієва

1838

  • проживає 2723 мешканця – 1427 чоловіків та 1297 жінок; дворів — 431, вітряних млинів – 35, одна крамниця, 1646 голів рогатої худоби, 139 коней, 632 вівці, 8 347 десятин суспільної землі, з них 7 657 десятин орної землі.

1840

  • нове морське відомство забороняє селитися відставним солдатам в Богоявленську

1856

  • богоявленська сільська община купує Фалєєвський хутір із садом та прилеглу до нього 131 дес. орної землі, але це не покращує стан малоземельних селян

1857

  • В Богоявленську проживає 2956 мешканців

1858

  • морське відомство передає сільському товариству в користування фонтан з басейном, 24 приміщення суконної та парусної фабрик, щоб з каменю цих будівель збудували церкву, молитовний будинок на кладовищі, церковно-приходську школу, хлібний склад

1859

  • населення налічує 4 509 мешканців, з них : 6 – дворян, духовних осіб – 29, міщан – 6, удільних селян – 2, колишніх адміралтейських поселян – 4 444, безстроково відпущених солдатів – 5, нижчих офіцерів та їх сімей – 15 чоловік

1861

  • богоявленськ виключать з морського відомства, а селян зачисляють до стану міщан, ремісників, купців і підпорядковують міській адміністрації з правом користуватися своєю землею, сплачувати державним оброк, поставляти повну кількість рекрутів та виконувати різні повинності

1869

  • заснована двокласна земська школа, в якій навчалося 26 дітей: 14 хлопчиків та 12 дівчаток.

1870

  • в двокласній земській школі навчається 185 учнів – 110 хлопчиків та 75 дівчаток. Їх навчають 2 світських вчителя та один законовчитель; 1873- в школі навчається 220 дітей: 150 хлопчиків та 70 дівчаток.; 1875 — Кількість учнів різко зменшується в школі навчається 109 дітей

1871

  • богоявленська община збудувала нову будівлю думи

1872

  • населення Богоявленська налічує 6 198 чоловік. В господарстві у поселян було: 10 799 десятин землі, 325 коней, 1 140 голів великої рогатої худоби. Діє дві церкви, кам’яна та дерев’яна, 62 вітряних млини, 5 кам’яних громадських будівель, 220 присадибних кам’яних будівель

1875

  • В Богоявленську проживає 5 022 чоловік – 2483 чоловіків та 2539 жінок. Серед них: 2620 землеробів, 61 мельник, 70 батраків, 11 кравців, 7 теслярів, 28 рибалок, 5 власників крамниць, 3 вчителя. Було 691 домоволодіння, діяли народне училище, 2 церкви, приміська дума, поліцейський відділок, міщанський будинок старости, крамниця тканин, 4 бакалійні крамниці, 10 кабаків.

           

1877

  • за наказом військового губернатора Миколаєва Богоявленську надано статус посаду, внаслідок чого пригород відокремлюється від Миколаєва та підпорядковується Херсонській адміністрації. Посадом керувала дума, що складалася з голови, двох гласних та секретаря, яких обирала громада.

                              

 1886  

  •   за дозволом військового губернатора Миколаєва адмірала О.О.Пещурова розпочалося швидке будівництво нової церкви на кошти парафіян.

1887    

  • освячують головний престол в ім’я Святого Духа

1894    

  • завершилось будівництво грандіозного трьох престольного храму

1896

  • в посаді Богоявленськ: приходів православних і церков – 2, дворів 1 131, жителів – 7 748 (3 862 чол., 3 886 жін.), квартира пристава, богоявленсько-покровська посадська дума, міщнська управа, двокласне училище, церковноприходська школа, земська аптека, сільська вільна аптека, вітряків – 54, кузень – 6, бондарних майстерень -2, столярних майстерень – 2, лавок – 17, мануфактурних – 2, бакалійних -15, винний льох, ренскових льохів -2, ренскових лавок -5, трактир.

1902  

  • за рішенням Херсонського повітового зібрання в Богоявленську відкрили амбулаторію, в якій працювали 1 лікар, акушерка, 2 фельдшери, обслуговуючи одночасно навколишні села

1904

  • у богоявленську була створена соціал-демократична організація з місцевих жителів
  • В Богоявленську працює підпільна друкарня

1907    

  • В Богоявленську відбулися збори жителів, де вирішувалися різні питання життя посаду

1910  

  • Богоявленськ мав особливе міське керування посадською думою, що обиралося всіма жителями посаду. Крім того, в посаді була міщанська управа.
  • в листопаді засноване споживче товариство «Відродження» для поліпшення господарювання і вдосконалення знарядь праці, що мало 3 магазини, налічувало 757 пайовиків
  • була відбудована стара церква святого Богоявлення Господня на гроші зібрані церковною общиною

1912         

  • В Богоявленську відкривається бібліотека-читальня
  • У Богоявленську було орної землі – 1 993,7 десятин, коней -1 355 голів, робочих волів – 216, рогатої худоби -2 498, свиней 2 099, тонкорунних овець і кіз -12, овець -671

1917 

  • Активісти-бідняки організовують мітинг, на якому закликають односельців установити владу Рад і відібрати землю у сусіднього  поміщика Г.П.Волконського. На сільському сході обрали тимчасовий волосний комітет. Тимчасовий волосний комітет посаду проіснував до січня 1918 року.

1918   

  • В Богоявленську була обрана Рада селянських депутатів, яка конфісковувала надлишки землі й інвентарю в місцевих багатіїв і, опираючись на бідняків, почали наділяти землю насамперед безземельних і малоземельних селян.

1920  

  • Богоявленськ звільняють від білогвардійців
  • В Богоявленську створюють спілку рибалок
  • Активісти села за допомогою волосного комітету проводять облік землі, реманенту, визначають норми наділу землі
  • був проведений перепис населення Богоявленська, за підсумками перепису в селі проживало 10460 осіб.
  • В Богоявленську спалахують кулацькі повстання
  •  Створюється комітет незаможних селян

Богоявленський волосний центр (1921)

1930

  • в Богоявленську була відкрита машинно-тракторна станція (МТС), яка обслуговувала колгоспи сусідніх сіл.

 

 

Реклама

Добавить комментарий

Заполните поля или щелкните по значку, чтобы оставить свой комментарий:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход /  Изменить )

Google+ photo

Для комментария используется ваша учётная запись Google+. Выход /  Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход /  Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход /  Изменить )

Connecting to %s

%d такие блоггеры, как: