Archive for the ‘Творческий Камбуз’ Category

Сергей Глушко — единственный в Витовском и Корабельном районах, о ком написано в «Энциклопедии современной Украины»

Сергей Глушко (слева) проводит мастер-класс

Суетливость и прагматизм сегодняшней нашей жизни не позволяют многим отрываться от «земного» и наслаждаться творчеством неимоверно талантливых людей, наших земляков, живущих рядом: художники, передающие своё виденье мира через самые разнообразные материалы, от красок до тополиного пуха и  кофейных зерён. Вышивальщики, резчики по дереву и камню, кузнецы, мастера декупажа и куклы-мотанки, плетения из разнообразного материала и много других направлений, новых и трудновыговариваемых.

Жаль, что наш Корабельный район не имеет своего Арбата или Андреевского спуска, да хотя бы аллейки мастеров, как в центре города у Каштанового сквера. Будь бы у нас такое место, оно непременно стало бы любимым и посещаемым, т. н. оазисом в культурной пустыне района.

Пока роль такой самой доступной и постоянной экспозиционной площадки в Корабельном  выполняет холл библотеки для взрослых, расположенной по пр. Корабелов, 12. Уже десять лет здесь имеют возможность выставить свои работы  мастера нашего города, проводят  мастер-классы, экскурсии, презентации.

Для библиотекарей это невероятное удовольствие и честь — сотрудничать с этими «неземними людьми». Скромные и порядочные, часто не состоящие ни в каких творческих союзах, они заслуживают, чтобы вы знали о них.  Сегодня — об одном из таких людей.

Гончар Сергей Владимирович Глушко, уроженец села Лупарево,член Национального союза мастеров народного искусства Украины, известный на всю Украину мастер, превращающий глину в шедевры. Он вам так расскажет о глине и о подготовке её к священнодействию на гончарном круге, как не всякий поэт. Хотя и поэт он тоже. И живописец. И ещё играет на флейте, гитаре, баяне, поёт. Осуществляет краеведческие исследования и поиски. Вынашивает идею создания  исторической стеллы «Семёнов Рог» — географического места близ села Лупарево, косы на Днепро-Бугском лимане, упоминания о которой встречаются в источниках, начиная со ссылок на Х век.

Балка біля села

Мастер с  детства знаком с местами археологических древностей Ольвийской поры, что и определило в дальнейшем его приоритеты в гончарстве. И ещё, он всё знает о пчёлах, и мёд от его пчёл обожают многочисленные друзья.

Об этом человеке можно рассказывать бесконечно. Общение с ним и участие в его мастер-классах обогащают и окрыляют. Лучщие работы Сергея Глушко находятся у бывших первых лиц государства и области.

Наш земляк Сергей Глушко — единственный в Корабельном и Витовском районах человек, о котором есть статья в многотомном энциклопедическом издании общенационального уровня «Энциклопедия современной Украины».

Вулична акція на площі перед бібліотекою

Сегодня Сергей всячески способствует возрождению интереса своих односельчан к культуре, самодеятельному творчеству в рамках работы сельського клуба. Осуществляет краеведческие исследования для создания экспозиции  истории древнего села Лупарево. У Сергея Владимировича болит душа за благоустройство и красоту сельських улиц. Ярких красок и радости землякам прибавили нарисованные  Сергеем  сказочные сюжеты на сельськой детской площадке.

В настоящее время Сергей Владимирович Глушко работает на факультете истории и права ННУ им. В.А. Сухомлинского, передаёт свой опыт и мастерство студентам. Предлагаем и Вам познакомиться с его многогранным талантом:

Вид с Поликарпова балки на Хабловський маяк

Источник:  Корабелов.ИНФО

 

 

Реклама

Процес споглядання картин художників — це залучення до Прекрасного ( До Дня художника України)

Мистецтво — як природа. Якщо ви

не пустите його в двері,

воно увійде в вікно.

(Семюел Батлер)

З 2008 року в холі бібліотеки регулярно і з успіхом проходять персональні виставки миколаївських художників.

За 10 років свою творчість неодноразово презентували наші земляки, майстри живопису та фотографії: Карачевський Ігор, Сергієнко  Володимир, Колесніков Володимир,  Полуянова Світлана, Хребтенко Костянтин, Гусєв Володимир, Чернега Олексій, Бондаренко Євгенія, Нагорний Роман та ін. Виставки митців відвідали сотні мешканців нашого міста, шанувальників їх талантів і творчості.

Сергієнко Володимир Якович — за фахом лікар, а за покликанням художник.

Презентація виставки «Живопись – молчащая поэзия…» відбулась у 2013 році. Художник представив картини про море, яке відображене в самих різних станах. Тут є і трепетний штиль, і суворий шторм. Якщо можливість милуватися морським видом кожен день для багатьох людей недосяжна розкіш, то на допомогу прийдуть картини Володимира Сергієнка.

Ігор Олександрович Карачевський — художник, його стихія — сонце і вода. Ігор Карачевський щороку презентує  в бібліотеці свої нові роботи: виставки картин «Очаківський берег», «Барви Кінбурна», «Портрети», «Натюрморти».

За час життя на Кінбурні Ігор Карачевський зробив для себе чимало відкриттів. Ось одне з них: «Нам всіляко вбивають в голову, постійно навіюють, що людина — вище всіх. Насправді людина – подібна до маленької піщинки. Вона настільки відірвалася від природи, що стала майже безпорадною. Заберіть у неї електрику, комп’ютер, Інтернет, сірники, і що вона з себе представлятиме?Через те, що люди перестали помічати саму природу, не бачать і не відчувають її, природно, вона їх відштовхує. Природа — це єдине джерело енергії. Ми повинні пам’ятати про це! », — впевнений майстер.

Художник за покликом душі і серця. Автор техніки «гофре».Світлана Полуянова створила свою авторську техніку «гофре», яка набуває все більшого визнання серед поціновувачів мистецтва. «Гофре» дозволяє створити цікавий ефект: при різному освітленні картина виглядає по-різному, а при світлі свічки або іншому динамічному освітленні — немов би оживає.

Розповідаючи про кожне своє «дітище», вважає, що немає картини нелюбої. А най-най — це остання робота, тому що свіжі емоції. Адже щастя починається з чистого аркуша. «Найбільша радість для мене — можливість писати, не думаючи про результат, цілком віддавшись пориву відображення своїх емоцій, вражень від натури, або втілення задуманої і виношеної ідеї».

 

Художником можна стати в будь-якому віці, варто тільки захотіти.

Володимир Колесніков вперше отримав в подарунок пензлика, фарби і мольберт вже в зрілому віці. Перші уроки, як художник — аматор, брав з Інтернету. Першою картиною був вітряк, з якого все й почалося… Спочатку картини дарував родичам і друзям. Потім сім’я вмовила показати картини громаді Корабельного району. В 2016 році в бібліотеці відбулася презентація виставки картин художника «Південне Прибужжя — край український».

 

 

 

 

 

 

 

Вдивляючись в фотографії, ми насолоджуємося тишею, блакитним небом, зеленню … прекрасною миттю.

Сергій Гусєв — фотохудожник за покликанням, любить спостерігати за світом, відкривати улюблені куточки рідного міста. Вдивлятися в обличчя дітей і дорослих, брати участь у спільних проектах, присвячених історії славного града Святого Миколая. Кожна виставка Сергія Гусєва — одкровення, несподіваний погляд на повсякденне життя, яке саме підказує теми для виставок. Фотограф каже, що найвдаліші знімки у нього виходять «мимохідь», не тоді, коли довго готуєшся і чогось чекаєш.

 

 

 

 

 

 

 

 

Нагорний Роман Анатолійович почав свій активний творчий шлях з 1989 року, віддає перевагу пейзажам і міським замальовкам.

Виставлявся в спілці художників м. Харкова та Миколаєва, виставкових залах культурного фонду м. Миколаєва. Працює в жанрах пейзажу та натюрморту. В техніках масло, вугілля, гуаш, сепія, олівець.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Пресвітлий лебідь МиколаївщиниЄвгенія Петрівна Бондаренко – тележурналістка, художниця, дослідниця традицій народного мистецтва Миколаївщини, член Спілки журналістів України. Українське народне декоративно-ужиткове мистецтво – давнє захоплення Євгенії Петрівни.   З 1995 року Євгенія Петрівна – член Спілки майстрів народної творчості України. Але тільки створенням дивовижних, надзвичайно теплих и метафоричних картин у стилі «наївного» мистецтва художня творчість Є. П. Бондаренко не обмежується. Вона – автор ідеї про існування «таврійського орнаменту», тобто особливих закономірностей кольору, орнаментальних сюжетів, що притаманні Південній Україні.

Зараз в бібліотеці експонуються  виставка картин Ігоря Карачевського «Очаківський берег» та його неперевершені натюрморти. Запрошуємо всіх до перегляду нових робіт художника. Ви будете приємно вражені.

Щиросердечні вітання з 55 річним ювілеєм

Майстер-клас з писанкарства

Напередодні пасхальних свят бібліотека підготувала своїм читачам справжній великодній подарунок. Не святковий сувенір, і не писанку… Бібліотекарі читального залу   вирішили навчити гостей з відділення денного перебування Корабельного територіального центру та мешканців району самим робити писанки! А щоб навчитися робити це як слід, попросили дати майстер-клас з писанкарства колегу з бібліотеки для дорослих № 5 (м-н Ліски)  Мирян Надію В’ячеславівну.

Кожен учасник майстер-класу по завершенню тримав у своїх руках власне творіння – писанку – оберіг і щиро вірив, що вона принесе родині взаєморозуміння, щедрість, чистоту почуттів,здоров’я і благополуччя.

https://corabeldistr.mkrada.gov.ua/

Выставка картин Игоря Карачевского «Очаковский берег»

23 декабря  в уютном холле нашей библиотеке состоялась  творческая встреча с художником, чья стихия – солнце и вода. Игорь Александрович Карачевский презентовал новую выставку картин «Очаковский берег».

За время жизни на Кинбурне И. Карачевский сделал для себя немало открытий. Вот одно из них: «Нам всячески вбивают в голову, постоянно внушают, что человек – выше всех. На самом деле человек – подобен маленькой песчинке. Он настолько оторвался от природы, что стал почти беспомощным. Заберите у него электричество, компьютер, Интернет, спички, и что он из себя будет представлять?

Из-за того, что люди перестали замечать саму природу, не видят и не чувствуют ее, естественно, она их отталкивает.

Природа – это единственный источник энергии. Мы должны помнить об этом!», – уверен мастер.

Выставка «Очаковский берег»  ждет своих зрителей и ценителей прекрасного!

Это слайд-шоу требует JavaScript.

Мечтаю стать художником, или Звучат цвета глубоких чувств

Накануне Дня художника в Украине к нам в библиотеку на выставку работ художника-аматора Владимира Колесникова «Південне Прибужжя — край український» пришли юные ценители прекрасного из журналистского кружка Детского центра внешкольной работы вместе со своим руководителем Полупановой Марией Борисовной.

Ребята с увлечением слушали рассказ о жизненном пути художника. Ведь сам Владимир Колесников впервые получил в подарок кисточки, краски и мольберт уже в зрелом возрасте. Первые уроки, как художник-аматор, брал из интернета.

Сначала картины дарил родственникам и друзьям. Затем семья уговорила показать картины громаде Корабельного района.

Своим примером он показал, что художником можно стать в любом возрасте, если только захотеть.

Выставка расположена в холле библиотеки №18. Приглашаем всех желающих прикоснуться к миру искусства!

Писанка – символ Великодня

До нас 11 квітня на  безкоштовний майстер-клас з розпису писанки до Великодня завітали представники Відділення денного перебування Корабельного територіального центру та мешканці району.

Ініціювали та провели передпасхальний захід працівники нашої бібліотеки та бібліотеки для дорослих № 5 (м-н Ліски) Григорцева Наталя Володимирівна та Мирян Надія В’ячеславівна.

Історія української писанки Пташине яйце, розписане мініатюрним орнаментом, називають писанкою. Назва її походить від слова писати, тобто прикрашати орнаментом. Оздоблюються писанки геометричним, рослинним зооморфним (риби, птахи, звірі, людина), пейзажним орнаментами, християнськими символами.

Писанка – одна зі стародавніх форм українського народного розпису, у якому наші пращури втілювали свої прагнення, віру. Писанка – це символ весни, сонця, повернення природи до життя.

Звичай виготовляти писанки та крашанки виник в Україні дуже давно, ще з дохристиянських часів. Це підтверджує випадково збережений експонат, котрий датується IX століттям. Мова йде про писанку з назвою «Берегиня».

Писанка і крашанка це не одне й те ж. Крашанка з’явилася набагато пізніше від писанки. Крашанки їдять, діти граються ними у великодні ігри. Крім крашанок, в окремих сім’ях розмальовують писанки. Писанки ж ніколи не варять, щоб не вбивати живу силу зародка, їх не їдять, а дарують і зберігають як священний талісман. Виготовляли писанки переважно дівчата.

 

Щоб з Великоднем прийшло

Щастя в вашу хату,

Щоб у вас завжди було

У родині свято!

Хай вам писанки несуть

Сонечка краєчок,

Хай всміхаються боки

Золотих яєчок!