Осень — самая восхитительная улыбка года

Кто-то любит осень и видит в ней буйство красок, для кого-то она ассоциируется с холодными дождливыми вечерами.

На самом деле в это время года природа не умирает, она всего лишь готовится ко сну, чтобы через несколько месяцев снова радовать нас яркими цветами и ароматами.

Реклама

Писанка – символ Великодня

До нас 11 квітня на  безкоштовний майстер-клас з розпису писанки до Великодня завітали представники Відділення денного перебування Корабельного територіального центру та мешканці району.

Ініціювали та провели передпасхальний захід працівники нашої бібліотеки та бібліотеки для дорослих № 5 (м-н Ліски) Григорцева Наталя Володимирівна та Мирян Надія В’ячеславівна.

Історія української писанки Пташине яйце, розписане мініатюрним орнаментом, називають писанкою. Назва її походить від слова писати, тобто прикрашати орнаментом. Оздоблюються писанки геометричним, рослинним зооморфним (риби, птахи, звірі, людина), пейзажним орнаментами, християнськими символами.

Писанка – одна зі стародавніх форм українського народного розпису, у якому наші пращури втілювали свої прагнення, віру. Писанка – це символ весни, сонця, повернення природи до життя.

Звичай виготовляти писанки та крашанки виник в Україні дуже давно, ще з дохристиянських часів. Це підтверджує випадково збережений експонат, котрий датується IX століттям. Мова йде про писанку з назвою «Берегиня».

Писанка і крашанка це не одне й те ж. Крашанка з’явилася набагато пізніше від писанки. Крашанки їдять, діти граються ними у великодні ігри. Крім крашанок, в окремих сім’ях розмальовують писанки. Писанки ж ніколи не варять, щоб не вбивати живу силу зародка, їх не їдять, а дарують і зберігають як священний талісман. Виготовляли писанки переважно дівчата.

 

Щоб з Великоднем прийшло

Щастя в вашу хату,

Щоб у вас завжди було

У родині свято!

Хай вам писанки несуть

Сонечка краєчок,

Хай всміхаються боки

Золотих яєчок!

Акція «Читаймо українською!» (до Дня української писемності та мови)

В рамках загальносистемної соціокультурної акції «Читаймо українською!» 10 листопада бібліотека №18 спільно з працівниками Відділення соціально-побутової адаптації Корабельного району міського територіального центру соціального обслуговування Миколаївського департаменту праці та соціального захисту населення провели літературно-поетичну мозаїку «Миколаївська ліра». Захід організовано для людей похилого віку та людей з обмеженими можливостями.

Працівниками бібліотеки була представлена електронна презентація «Сучасні миколаївські поети», це і Ганна Король, Дмитро Кремінь, Тетяна Свірська, Дарина Березіна та інші. Продемонстровано відеосюжети – читання віршів у виконанні авторів, оформлений перегляд «Поети, які живуть поруч».

За велінням серця гості заходу читали вірші миколаївських поетів. І хоча за вікном лив суцільним потоком листопадовий дощ, було затишно, тепло та сердечно.

Спілкуйтесь українською мовою. Це додасть вам шарму.  Більше читайте українською. Звертайтесь до бібліотек.

 

 

 

 

 

 

«Диво писанкове: майстер-клас по писанкарству»

27 квітня об 11.00 бібліотека запросила всіх бажаючих  завітати на безкоштовний майстер-клас з розпису писанки до Великодня.

«Писанка – це неповторне багатство, яке треба берегти як безцінний скарб і пишатися ним перед усім світом». Ці слова Олександра Довженка стали епіграфом до  майстер-класу з писанкарства.

Ініціювали та провели передпасхальний захід працівники нашої бібліотеки та бібліотеки для дорослих № 5 (м-н Ліски) Григорцева Наталя Володимирівна та Мирян Надія В’ячеславівна.

Участь у майстер-класі, що розгорнувся у міжрайонному ресурсному центрі,  взяли як діти так і дорослі.

 

 

 

 

 

Будь-яка робота , яку робиш з гарним настроєм, у дружній компанії, дає прекрасний результат, заряджає позитивом.

Після закінчення майстер-класу учасники, хоч і втомлені, але щасливі, похвалилися своїми писанками один одному.

Бібліотечна акція до Всесвітнього дня читання вголос

10 березня 2016 року у 26 бібліотеках Централізованої бібліотечної системи для дорослих м. Миколаєва пройшла одночасна загальносистемна соціально-культурна акція, приурочена до Всесвітнього дня читання вголос. За світовою традицією, започаткованою американською некомерційною організацією «LitWorld», це свято відзначається щороку на початку березня.

Щонайменше 774 мільйони людей у світі не вміють читати і писати. Уявіть, у житті цих людей відсутня книга. Тому Всесвітній день читання вголос є одним із кроків на шляху до глобальної грамотності.

У рамках руху за грамотність до проведення Всесвітнього дня читання вголос уже долучилися тисячі бібліотек з понад 100 країн світу. Його гасло «Читання — це рух вперед!». За задумом організаторів, Всесвітній День читання вголос допомагає дітям, підліткам та дорослим оцінити силу слів і створити те суспільство читачів, яке дає можливість кожній людині стати освіченою за допомогою книг і сучасних технологій.

Бібліотечна акція до Всесвітнього дня читання вголос відбулась у рамках відзначення в 2016 році в Миколаївській області Року ювілеїв літераторів-краян.

Наша бібліотека також долучилася до цієї акціі.

Так, 9 березня, працівники бібліотеки провели  виїзний захід  у відділені  соціальної допомоги Корабельного району міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг). У поетичному  вечорі  «Ну що б, здавалося, слова…» взяли участь спеціалісти центру, слухачі Університету 3-го віку, аматори літературного об’єднання «Стапель».

 

Учасникам був запропонований невеликий книжковий перегляд видань ювілярів-літераторів Миколаївщини. Фахівці бібліотеки розповіли присутнім про життєвий шлях поетів та запропонували долучитися до голосних читань.

 

 

Лунали вірші Еміля Январьова,  Олексія Торхова,   Катерини Голубкової, Дніпрової Чайки. А потім поети-аматори Шаховал Ганна, Рожкіна Валентина, Шевченко Тамара, Луч Олександр та  Шпота Олександр  прочитали свої вірші.

 

15 березня в міжрайонному ресурсному центрі  бібліотеки відбулась зустріч учасників та гостей літературного клубу з молодими поетами-аматорами Корабельного та Центрального районів.

Керівник літературного гуртка Дитячого центру позашкільної роботи  Корабельного району Паламарчук Ніна Миколаївна  представила талановиту молодь, яка зачитала вірші  миколаївських поетів: Олексія Торхова, Валерія Бойченка, Емілія Январьова, Дніпрової Чайки, Миколи Вінграновського, Олега Духовного. А потім під музичне супроводження лунали вірші Ніни Паламарчук та її вихованців.

Хочеться відзначити наймолодшу учасницю   заходу Столярчук Валерію,  ученицю ЗОШ №33, нашу читачку, яка прийшла до нас у бібліотеку ще першокласницею. Вона виросла на наших очах, але ми й не здогадувались про її талант.

 

 

 

 

 

 

 

Цей захід пройшов на суцільному позитиві і вселив у всіх присутніх впевненість у завтрашньому  дні: є у нас талановита та натхнена молодь!

 

 

 

Столярчук Валерія

Я зірвала сумну пелюстку мови

З чорної землі

В моїх долонях  вона як мушля

Поставлю квітку в вазу

Перекочується  в кишені металева гривня мови

Віднесу її у магазин,  куплю цукерку

Покладу її із задоволенням у рот.

 

Наші на міжнародному Конгресі культури

Перший  Конгрес культури Cхідного партнерства  відбувся у 2011 році у місті Люблін. Через 2 роки  — наступний, ІІ Конгрес, також відбувся у Любліні.                                                                                            

Але вже при ініціюванні цієї події було зрозуміло, що рано чи пізно Конгрес має переїхати  в одну з країн Східного партнерства і відбуватися на тій території, до якої обернена програма Східного партнерства.  Львів став тим першим містом серед країн-членів Східного партнерства,що мав  честь приймати 3-6 вересня 2015 року  III Конгрес культури. В ньому  взяли участь Україна, Грузія, Вірменія, Азербайджан, Молдова, Білорусь, а також Польща, Франція, Велика Британія, Бельгія, Німеччина.

Результатом Конгресу має стати перший крок в реальному і масовому лобіюванні змін мислення про роль культури в наших країнах, які дуже різні, але мають одну спільну рису: культуру трактують як розвагу і паразита, який тільки вимагає і нічого не дає.                                      

Окрім дискусій, лекцій та обговорень про місію культури в часи криз, значну частину міжнародного форуму було присвячено культурно-мистецьким проектам країн-учасниць та міст України. Концерти на відкритих площадках прекрасного міста, виставки та інсталяції в палаці мистецтв. Спілкування з діячами культури, поетами, видавцями, громадськими активістами, культурними новаторами, чиновниками від культури і освіти було невимушеним , приємним, цікавим. На відкритті конгресу до учасників звернулись зі своїми думками про культуру неординарні і яскраві особистості, як мер міста Львова Андрій Садовий та губернатор Одещини Міхаел Саакашвілі.

Наше місто Миколаїв на конгресі представляли: радник міського голови Купрієвич Ірина, редактор інтернет-газети « Корабелів-інфо»  Бєлова Наталя, керівник Міжрайонного ресурсного центру для громадських організацій, що діє при філії №18 бібліотечної системи для дорослих Ясько Ольга.

 Взяли участь в дискусіях і круглих столах «Культурні політики: країна, регіон,місто», «Комунікації культури як інструмент змін суспільства», « Медіа і культура. Як знайти місце для культурної інформації та промоції», « Всюдисуща інформація: як вона змінила сучасний світ?», « Сучасні методи організації та менеджменту у культурі», «Мистецтво як інструмент змін міського середовища», «Комунікації культури – інструмент змін в житті суспільства».

Ясько Ольга та Купрієвич Ірина  в рамках Ярмарку добрих практик і соціокультурних ініціатив з регіонів України поділились своїм досвідом роботи з презентацією «Самоорганізація в соціокультурному просторі територіальної громади Корабельного району м. Миколаєва».

 

Моя первая писанка

Свой первый опыт росписи яиц воском я приобрела на мастер-классе, который прошел в  библиотеке №18 (Корабельный район)  6 апреля, накануне Пасхи. Скажу честно — очень понравилось!

Мастер-класс проводили наши коллеги, библиотечные работники библиотеки для взрослых № 5 (м-н Лески) Григорцева Наталья Владимировна и Мирян Надежда Вячеславовна.

 

 

Пасхальный пост – время духовного и физического очищения, а день, когда  расписывают писанки, вдвойне особенный. Работа начинается со словами на устах  — «Господи, благослови!». На душе становится спокойно, радостно,  все внимание сосредоточено на росписи.

 

Каждый участник мастер-класса  изображает на яйце тот рисунок, который ему ближе по настроению. Я рисовала листья вербы, калины, окрашивала яйца в зеленый, голубой, красный цвета. Это краски весны, голубого неба, цветущих деревьев.

И хотя первый блин получился комом, я получила заряд хорошего настроения на целый день. Узнала много интересного и нового.

http://koradm.mk.ua/

http://www.korabelov.info/v-korabelnom-rajone-proveli-master-klass-po-rospisi-paskhalnykh-pisanok.html

Встреча юного поколения с художником Светланой Полуяновой

 

26 марта в библиотеку на встречу с художником Светланой Полуяновой пришли ребята из гимназии №3. Они с интересом слушали рассказ Светланы о каждом ее «детище», о том что нет картины нелюбимой. А самая-самая — это последняя работа, потому что свежи эмоции. Ведь счастье начинается с чистого листа.

Очень важно, чтобы картина нравилась. Доказано, что созерцание картины, которая нравится, вызывает состояние, подобное влюбленности.

 

 

 

 

 

Процесс созерцания картины художника — это приобщение к Прекрасному, процесс эстетического воздействия на подростка, призванный и способный пробудить его воображение, создать особый мир красоты в его душе.

«Все формы, все цвета вобрать в себя глазами»

«Все формы, все цвета вобрать в себя глазами»

М Волошин


Светлана Полуянова – художник ищущий, бесконечно познающий через творчество себя в мире и мир в себе. В ее работах много света, движения, эмоций и чувств. Каждое полотно имеет свою душу, находящую своего зрителя.

 

Светлана по профессии — дизайнер. В 1986 году она окончила Омский технологический институт по специальности художник-технолог. С 1986 года живет и трудится в Николаеве, который стал для неё вторым родным городом. Светлана работала художником оформителем, руководителем кружка изобразительного искусства. Сейчас она — руководитель кружка декоративного искусства при лицее строительства и сферы услуг.

Светлана Полуянова – художник по зову души и сердца.  Свое творчество долго не выносила на аудиторию, хотя с удовольствием дарила его друзьям и знакомым. Особо привлекает разнообразие техник, вплоть до создания новых, никем еще не опробованных. Самые простые материалы превращаются в ее работах в привлекательные поэтические образы, не оставляя зрителя равнодушным. В них можно увидеть не только отношение автора, но и то, неуловимое, что вы почувствуете, как отклик в своей душе.

С 2008г. принимает участие в выставках николаевских художников в городском выставочном зале и частной галереи «Валер». Ее картины украшают интерьеры не только в Украине, но и в России, Франции, Германии, Ирландии.

Светлана Полуянова – автор самобытных и очень искренних работ. После нескольких лет творческого перерыва она вернулась к занятиям живописью. И вернулась настолько плодотворно, что создала свою авторскую технику «гофре», которая приобретает все большее признание среди ценителей искусства. «Гофре» позволяет создать интересный эффект: при разном освещении картина выглядит по-разному, а при свете свечи или другом динамическом освещении — словно бы оживает.

 

 

 

 

Источниками вдохновения для художницы служат самые обычные события или предметы, в которых она умеет увидеть отзвуки интересных идей и глубоких человеческих чувств. Например, старая граммофонная пластинка вдохновила на создание композиции «Танго вдвоем». А книга Р. Баха «Чайка по имени Джонатан Ливингстон» – картины «Полет».

 

 

 

 

 

 

«Самая большая радость для меня – возможность писать, не думая о результате, целиком отдавшись порыву отображения своих эмоций, впечатлений от натуры, или воплощения задуманной и выношенной идеи. И если, результат моего творчества кого-то радует, мне приятно, как и любому автору. Поэтому я заранее благодарю неравнодушного зрителя, нашедшего время познакомиться с моими работами».

Настоящие «Казацкие забавы» на Крещение

Наравне с Пасхой и Рождеством, одним из самых торжественных и наиболее значимых праздников в религиозной жизни христиан выступает Крещение.  Этот день обязан своим происхождением Иоанну Крестителю, который крестил Христа в реке Иордан.

Великий праздник Крещения Господня по-другому ещё называют Эпифанией, что с греческого переводится как «богоявление». Следуя истории христианской религии, именно после крещения Христа Иоанном, Иисус начал нести божье слово людям, проливать на них свет богоугодной истины и озарения.

Этот церковный праздник – Крещение  – занимает особое место в веровании людей ещё и потому, что оно дает возможность всему человечеству приобщиться к Божественной Благодати Иисуса Спасителя, очищаясь живой крещенской водой, которое служит символом перехода от жизни земной в жизнь духовную, которая вечна.

«Крещаю» или «Крещу» в переводе с греческого языка знаменуется как «погружать в воду».  Испокон веков люди предавали воде огромное значение и смысл, почти все таинства совершались с этим неотъемлемым элементом земли. Вода – это начало жизни всего сущего на земле, а крещенская или крещёная вода – это начало духовной жизни, начало жизни души. Вода может помочь очистить человека от его мирских грехов и сомнений.

В честь праздника 19 января  в парке «Богоявленский» в Корабельном районе  состоялись «Казацкие гуляния».

Несмотря на пасмурную погоду, принять участие в крещенском купании, посмотреть захватывающие кулачные бои, традиционные казацкие игры и принять в них участие, и просто сплясать в хороводе пришло большое количество взрослых и детей.

Поздравили людей с праздником представители власти, духовенства, общественности и школ.

После того, как прибывший священнослужитель освятил и присутствующих, и воду в ручье и во всех принесенных емкостях, продрогших гостей угостили сваренным на костре узваром.