Posts Tagged ‘музей українських старожитностей’

«Переступайте наш поріг, беріть скарби нетлінні в руки»

16 жовтня до нашої бібліотеки завітали учні економічного ліцею №1. Людмила Павлівна, бібліотекар ліцею, вже неодноразово приводить  учнів до нас у гості. Ми проводимо спільно заходи до важливих дат та по  темам, які цікавлять нашу молодь.

Багато дітей прийшли вперше до нашої бібіліотеки. Бібліотекарі ознайомили дітей з напрямками роботи бібліотеки, з її відділами. Дуже емоційно сприйняли екскурс в минуле нашої Батьківщини. Тетяна Федорівна провела екскурсію по культурно-мистецькій вітальні «Українській світ», де діти не встояли та почали приміряти на себе вишиванки, доторкатися до старовинних експонатів, до глечиків, які зберегли запах парного молока.

Людмила Зіновіївна розповіла про козацьке минуле Жовтневщини, ознайомила учнів з  краєзнавчою діяльністю бібліотеки, з  напрацюваннями краєзнавчо-інформаційного центру «КРАЙ», презентувала ілюстративно-документальну виставку «Славетне козацтво Жовтневщини».

IMG_7138

З діяльністю міжрайонного ресурсного центру ознайомила учнів Ганна Дмитріївна. МРЦ відкрився для мешканців міста з активною життєвою позицією для проведення громадських обговорень, заходів, круглих столів, засідань клубів за інтересами, для занять волонтерською діяльністю.

Бібліотекар Тетяна Анатоліївна зробила огляд блогу «Курс на Корабельний», розповіла в  яких рубриках знаходиться історична інформація, де можна знайти фото та матеріал нашого заходу, інформацію по Корабельному району та інше.

Діти  залишилися задоволені заходом, записалися до бібліотеки, їх очі блищали. А для  бібліотекарів – це найкраща нагорода.

Реклама

Сотрудничество библиотеки и громады в действии (в парке «Богоявленский» прошел праздник, посвященный 23-й годовщине Независимости Украины)

Всех присутствующих с Днем Независимости поздравили представители Корабельной райадминистрации, казацкой громады, предприятий района, библиотеки №18.  Добрые слова сказал настоятель Киевского патриархата протоиерей Василий. Выступил и экс-глава администрации Корабельного района Владимир Устенко.

Наша библиотека представила документальную фотовыставку «Богоявленский парк», экспонаты из музея «Український світ», книжную  выставку «Шевченково слово в віках не старіє».

Межрайонный ресурсный центр библиотеки №18, открывшийся  в 2009 году,  подтянул разрозненные общественные организации  для совместного проведения масштабных мероприятий на территории Корабельного района.

Много всего было интересного. На парковой аллее проходили мастер-классы по собственноручному изготовлению мыла, разнообразных рукодельных изделий…

Радовали прохожих выставки кроликов, домашней птицы…

Каждый желающий мог проверить свою меткость в стрельбе из лука и в метании копья. Поначалу свою молодецкую удаль демонстрировали только хлопцы, но затем решили не отставать от них и девчата.

После окончания официальной части все присутствующие могли насладиться концертной программой, в очередной раз доказавшей, как много в нашем районе талантливых людей.

Приятно осознавать, что все мы действительно едины, и всегда поддержим друг друга в трудную минуту. Вместе мы – сила!

http://www.korabelov.info/kak-v-korabelnom-rajone-den-nezavisimosti-otmechali-video.html

Выставка ручных кружев в Корабельном

В нашей жизни много суеты и мало времени для того, чтобы  оставить что- то на память нашим потомкам. Неужели будет прервана связь поколений и утрачен опыт, накопленный веками? Ведь без прошлого нет настоящего!

В последние годы библиотеки стали центром пропаганды и восстановления народного творчества и ремесел. Наша библиотека  не стала исключением. Она поддерживает мастеров, художников, фотографов и регулярно организовывает выставки земляков нашего края.

При  библиотеке  открыта постоянно действующая Культурно-мистецька вітальня «Український світ».

Это наш украинский мир, где каждый желающий может ознакомиться с историей нашего края, а в музее можно ознакомиться с жизнью и бытом наших предков. Одно из направлений нашей «Вітальні» — это выставки работ рукодельниц.

Так, 9 ноября 2013 г. открылась выставка «Мережива з бабусиної скриньки», где представлены как семейные реликвии рукодельных работ в кружевном стиле, так и работы современнных мастериц».

Ольга Евгеньевна Мазуренко — инициатор открытия выставки, мастерица-рукодельница, автор большинства работ, представленных на выставке, и просто небезразличный человек.

DSC06414

А для тех, кто хочет не только посмотреть, но и сам научиться создавать «волшебство» своими руками, следующая информация:

При бибилиотеке-филиале №18 для взрослых работает творческая мастерская, где вас научат старым и давно забытым техникам: плетению на рамках, вилках, тенерифе (вязание на шаблоне), изготовлению шамбалы (плетеный наручный браслет) и милых женских украшений. Здесь вы можете получить консультацию по многим видам рукоделия в народном и современных стилях.

Ольга Евгеньевна Мазуренко приглашает всех желающих в творческую мастерскую:

«Время компьютера и нанотехнологий… Наши дети и внуки перестали держать в руках вязальные спицы, крючки, иглы для шитья и штопки. Все можно купить в магазинах и супермаркетах: одноразовые салфетки, посуда…

Это словно одноразовая жизнь, которую нельзя передать по наследству, а ведь наши предки (бабуши, прабабушки) владели секретами, как можно было своими руками сделать свой дом не просто богаче и красивее, а еще и теплее и душевнее. Верьте в себя и приходите к нам! Мы ждем вас каждую субботу с 12:00 до 13:00 в помещении бибилиотеки для взрослых (пр.Корабелов, 12). Приходите к нам с детками лет с 5-ти — даже если что-то будет не совсем понятно малышам — им всегда помогут мамы или сестрички».

http://www.korabelov.mk.ua/obschestvo/avtor-vystavki-ruchnykh-kruzhev-v-korabelnom-protiv-odnorazovoj-zhizni.html

Выставка-ярмарка ручных работ в Корабельном районе ко Дню города

На праздновании Дня города Николаева  в Корабельном районе состоялись торжественные мероприятия, на которых библиотека №18 представила экспонаты из украинско-художественной гостиной. Это  работы гончара Сергея Глушко, вышивка и работы из бисера Ольги Кострыж-Мазуренко, резьба по дереву, плетение. Украинско-художественная гостиная «Украинский свет» объединяет разные поколения с единственной целью – не забывать свои корни, помнить историю,  сохранять и передавать будущему поколению то немногое, что осталось нам от предков. Стенды с ценными историческими фотографиями Корабельного  края представляла заведующая библиотекой-филиалом №18 ЦБС для взрослых Ольга Ивановна Ясько. Библиотека №18 тесно сотрудничает  в этом направлении с главой  общественной организации «Спадщина» Ириной Куприевич.

Мероприятие посетил народный депутат Украины Артем Ильюк.  Политик также побывал на презентации новой книги искусствоведа, научного работника, главного хранителя фондов краеведческого музея Николаевской области Наталии Кухар-Онышко «Богоявленск — колыбель Николаева».

Ольга Ивановна вручила Артему Ильюку книгу «Богоявленск — колыбель Николаева» и пригласила депутата в библиотеку на экскурсию в украинско-художественную гостиную «Украинский свет».

Экскурсия «Культурная миссия библиотеки»

4 июня наша библиотека приняла в своих стенах детей из летнего лагеря школы №54. Детей познакомили с отделами библиотеки, провели экскурсию по  музею «Український світ», где представлены предметы древности  из украинского быта.

Школьники не только внимательно слушали, но и проявили желание дотронуться до каждого экспоната. Поделились детскими воспоминаниями о своих бабушках и прабабушках.

Холл библиотеки – выставочный зал, где картины художников сменяют рисунки и поделки детей, выставка работ по бисеру – экспонатами кукол-мотанок.

Библиотека неразрывно связана с искусством.

Культурная миссия библиотеки состоит в передаче из поколения в поколение накопленных человеком знаний.

А над світом, гляньте, українська вишивка цвіте

Шановні жителі Корабельного району та користувачі нашої бібліотеки!!!

Запрошуємо Вас з дітьми та онуками відвідати нашу виставку українських старожитностей, на якій представлені автентичні предмети українського побуту, традиційний український посуд, вишиті рушники, виготовлені українськими майстрами в далекому минулому. Цю колекцію для експонування люб’язно надала бібліотеці сім’я Сльотіних, дослідників українського народного побуту та традицій.

Рушник

Мабуть, немає такої книжки про Україну, де б не згадали про вишиваний рушник. Йому присвячують пісні, про нього складають вірші…

Але все рідше вдається побачити його у звичайній українській хаті. Ми звикли до того, що рушник – звичайна побутова річ. Але донедавна рушник виконував зовсім іншу функцію.

Без рушників не відбувалася жодна значуща подія у житті людини. Під час будівництва хати рушниками підіймали сволоки, а потім ці рушники дарували майстрам. На рушники приймали новонароджених, з ними проводжали людину в останню путь. На рушникові подавали хліб поважному гостю, рушник дарувала мати  синові, коли той ішов із дому.

Відомо, рушник відігравав дуже важливу роль у всіх частинах весільного обряду від сватання до вінчання. Рушники стелять молодятам під ноги, щоб слався їм щасливий і сонцесяйний шлях.

А ще можна було побачити рушники у самих почесних місцях хати: їх вішали між вікон і дверей, оздоблювали ними покуття та ікони, прикрашали вельми популярні у селянському побуті картинки «Козак Мамай» та портрети Тараса Шевченка.

Рушники поділялись за призначенням: рушники для посуду мали назву «посудний», «стирок»;  для рук і обличчя «утирач», «утиральник»;  для прикрашання ікони – «покутний», «божників», «божник» тощо. Особливі рушники були у старостів, їх називали «плечовими», були рушники «подарункові», «кілкові», «похоронні».

Усі рушники були рясно оздоблені вишивкою. У вишивці рушників знайшли відображення орнаменти, пов’язані з образами добра, краси, захисту від усього злого на землі. Орнаменти вишивки рушників – народна пам’ять про життєдайні сили землі та сонця. Орнаментація рушників надзвичайно різноманітна.

В Україні існує понад сто різноманітних вишивальних технік. Деякі притаманні тільки окремим регіонам, інші зустрічаються повсюди.

Найдавнішою технікою вважається складна за виконанням «низь» («занизування») та її різновиди. Вона була найбільше поширена на Поділлі та Волині. Також досить давньою є техніка «заволікання», що, як і «занизування», імітує ткацтво; її використовували вишивальниці Полісся і Карпат.

Ще одна старовинна техніка вишивання – «набирування» — схожа на бісерні вишивки геометричних  орнаментів. Вона була поширена на Київщині та Чернігівщині.

Поступово техніки, що імітували тканини, витіснялися менш складними у виконанні «хрестиком», «гаптуванням» тощо. С початку двадцятого сторіччя «хрестик» стає панівною вишивкою.

Кролевецькі рушники.  Кролевецький рушник – це символ, своєрідний код України. Для кролевецького рушника характерне поєднання білого і червоного кольорів. Прямою горизонталлю – означали землю, хвилястою – воду, хрестом – вогонь. Одні рушники суціль заткані візерунками, на інших вони є густішими по краях і рідшими до середини. Тільки в Кролевці рушники не вишивали й не вишивають. Увесь щедро дарований хист віддавали й віддають художньому ткацтву.

Вишивки Півдня України поєднують у собі орнаменти і техніки різних місцевостей, що пояснюється багатонаціональністю населення регіону. Орнамент рослинний, прозорий, різнокольоровий.

Останнім часом мистецтво вишивання рушників, що деякий час було у занепаді, активно відроджується.

Український рушник… Оздоблений квітами, зіркми, птахами. Від сивої давнини і до наших днів, в радості і в горі рушник — невід’ємна частка нашого побуту. Його можна порівняти з піснею, витканою чи вишитою нитками на полотні.

DSC03430

DSC03433

DSC03436

Фото0110 Фото0112

Культурно-мистецька вітальня «Український світ»

Музей українських старожитностей бібліотеки №18 розпочав свою діяльність.

Пропонуємо вашій увазі короткий віртуальний перегляд виробів з глини, представлених у музеї бібліотеки.

Глиняний посуд є унікальним явищем на території сучасної України, принаймні в часовому значенні, оскільки використовується щонайменше дев’ять тисячоліть поспіль. Ним користуємося дотепер і, вочевидь, користуватимемося й надалі.

Процесу виготовлення керамічних виробів передувала заготівля глини, яку копали у місцях її залягання — глинищах. Привезену глину гончарі зсипали звичайно або на подвір`ї у спеціально відгороджене місце, або у кутку хати і залишали на певний час «дозрівати», перемішуючи час від часу лопатою та поливаючи водою. Потім глину збивали спеціальним молотом (довбнею або веслом), стругали стругом або дротом, щоб зробити її мілкою й вилучити домішки. Для одержання матеріалу необхідного кольору, вогнетривкості тощо майстри змішували різні сорти глин. Через один-два дні глину місили руками або ногами і формували у балабухи, кожен з яких був розрахований на виготовлення окремої посудини.

Після виготовлення виробу його ставили на спеціально влаштовані у хаті попід стелею дошки для підсихання. Потім його розписували та наносили емаль — поливу. Після цього посуд для міцності обпалювали у горні.

Найбільше гості сидять на кухні. Розповідають про проблеми, невдачі. Скаржаться і плачуть. Такі розмови насичують дім негативною енергетикою. Щоб її нейтралізувати й перетворити в позитив, на кухні має бути предмет із глини ручної роботи.

Головним видом посуду в культурі харчування українців кінця ХІХ – першої половини ХХ століття були  горщики.

Приготовані у глиняному посуді страви більш корисні для здоров’я, адже глина виводить шлаки з організму і лікує багато хвороб. Їжа також набуває особливого смаку і аромату.

У керамічному посуді можна готувати м’ясо, рибу, овочі і випікати кулінарні вироби без додавання жирів. Технологія проста і не вимагає спеціальних знань.

Кожного разу перед вживанням глиняний посуд потрібно наповнити холодною водою. За 10 хвилин (якраз підготуєте продукти) воду злити, у горщики закласти заготовки. Щільно закрити кришку, поставити у духовку та, поступово нагріваючи, готувати при температурі 225-250°С від 35 до 55 хвилин.  Структура глини така, що вона спочатку вбирає в себе вологу, а потім віддає її. Посуд уміє сам регулювати температуру і вологість. Причому робить це не гірше термоса.

Так, компот, залишений в глеку, залишиться прохолодним навіть на сонці, а чай або кава в глиняному чайнику будуть теплими протягом декількох годин.

Посуд з глини також ідеально підходить для зберігання продуктів. Саме тому він споконвіків був популярний в селах, коли ще не було холодильників. Молоко в глечику могло стояти і не киснути три-чотири доби, а варення і соління зберігалися в глиняних горщиках без кришок майже рік. Якщо засипати у горщини борошно – там не заводитимуться жучки.

Завдяки своїй формі глиняні макітри унікальні своєю універсальністю використання їх у побуті. Макітри різної місткості (від одного до сорока літрів) використовували для:

розминання;

розтирання продуктів;

тушкування страв;

подачі страв до столу.

приготування тіста;

тримання води та сирівцю;

квашення і соління городини та фруктів,

зберігання сипучих продуктів (борошна, солі, цукру, круп, зерна тощо), а також хліба, пирогів, повидла, варення, жирів (масла, смальцю) тощо;

для здійснення обрядів, зокрема весільних.