Posts Tagged ‘українська мова’

Нації занепадають, коли у них відбирають мову

Напередодні дня рідної мови у бібліотеці зібралися активісти громади Корабельного району, шанувальники українського слова на чергове засідання читацького об’єднання «Навчи друга української мови». Ця освітньо-культурна ініціатива набула прихильників та однодумців, які бажають опанувати українську розмовну мову та жити в україномовному середовищі.

 Тепла невимушена атмосфера спонукала на гумор та  вільне спілкування в  бібліотеці.

Мова… Скільки написано, скільки говорено про цей феномен, який об’єднує людей, робить їх нацією, народом. Учені доводять, що народ може втратити все: незалежність, військову могутність, рідну землю, — але він виживе, якщо збереже мову.

Людина може володіти кількома мовами, залежно від її здібностей, нахилів і прагнень, але найкраще, найдосконаліше вона має володіти, звичайно, рідною мовою. І це не тільки  тому, що рідна мова, — це невід’ємна частка Батьківщини, голос народу й чарівний інструмент, на звуки якого відгукуються найтонші, найніжніші струни людської душі.

Мова – це золотий запас душі народу, з якого виростаємо, яким живемо, завдяки якому маємо право милуватися рідним краєвидом. Мова — найкращий цвіт, що ніколи не в’яне, а вічно живе, розвивається і процвітає. Мова — найцінніший скарб, мудра берегиня народу.

До  уваги користувачів запропоновано  перегляд літератури «Розстріляне відродження», відео-уроки «Говоримо українською правильно», інформаційні матеріали «Громадський бюджет м. Миколаєва», нові надходження літератури.

Реклама

Навчись сам і навчи друга розмовляти українською

 

«Мова —  то цілюще народне джерело,

і хто не припади до нього вустами,

той сам всихає від спраги»

В. Сухомлинський

%d1%80%d0%b8%d1%81%d1%83%d0%bd%d0%be%d0%ba417 грудня, в морозний зимовий вихідний у нашій  бібліотеці було дуже тепло:  зігрівали  приємна дружня компанія, щира українська мова та склянка гарячого чаю.«Спілкуймося українською», започаткованих в бібліотеці з 3 грудня 2016 року громадським активістом Альбертом Панченком. Щосуботи  о 16-00 всі бажаючі збираються під гаслом « Навчись сам  і навчи друга розмовляти українською». Неформальні обов’язки вчителя взяла на себе педагог з багаторічним стажем і досвідом, а головне — з величезною любов’ю до української мови, Шулешко Любов Сергіївна.

Зараз все частіше ми намагаємося сказати щось українською, але не завжди вдається зробити це без помилок, русизмів, суржику. Так було і на першій зустрічі в бібліотеці. Присутні дуже приязно і з розумінням вислуховували розповіді один одного про себе , кожен намагався робити це …українською. Було і весело, і гірко, і безпомічно одночасно. Але бажання опанувати правильну українську мову для кожного з присутніх розгорілося ще більше. Так що зустрічаймося, будемо спілкуватись українською.

Приходь сам і приведи друга. Вік не має значення!

«З РІДНИМ СЛОВОМ МІЦНІЄ ДЕРЖАВА»

movaПо-своєму кожна

Пташина співає,

По-своєму кожен

Народ розмовляє.

У мене й народу  мого

Українська є мова чудова,

Своя, материнська.

Українська мова вважається наймилозвучнішою у світі. Вона дивує й захоплює багатством словника, безмежністю форм, плинністю. Цією мовою були написані неперевершені твори Шевченка, Франка, Лесі Українки, Коцюбинського. Українське слово живе в піснях мого народу, чаруючи світ поетичністю, мінливістю настроїв. Воно вводить нас у чарівний світ народних вірувань, у народну творчість, вчить любити рідний край, велику Батьківщину.
Українська мова могутня, глибинна. І кожне слово має свій відтінок: сум, радість, гумор, щедрість, щирість. Мова розчулює, закликає до боротьби, клекоче у ненависті до зла, несправедливості, насильства.

Долучившись до загальносистемної соціокультурної акції «Читаймо українською!», присвяченій   Дню української писемності та мови,  9 листопада в нашій бібліотеці разом з економічним ліцеєм №1 проведений усний журнал «Ти моя щира гартована мова». Усний журнал складався з 3 сторінок: 1 сторінка- електронна презентація «Яка чудова українська мова», 2 сторінка -відеосторінка «Мови рідної краса», де діти мали змогу прослухати вірші Л. Костенко у виконанні П.Костіцина, Р. Алькамрі, Л.Ребрик, І.Кондратюк та пісню «Мова єднає»,  3 сторінка- поетичний струмочок «Лунай величне наше слово».

Учні прочитали вірші українських поетів:  Ю Бедрик  « О мово українська» читала  С.Безницька, В.Лучук  «Мова кожного народу» читав Вадим Коваленко ( 8Б), П. Перебийніс «Рідна мово, зелена діброва» читала Щетиніна Аліна (8Б), В. Симоненко  «Моя мова» читала Отреп’єва Аліна (8Б), О.Матушек «Крилаті слова» читала Юрова Олександра(8Б), О. Леонтієва «Відтінки душі» читав Соломаха Михайло(8Б), О.Обрій   «Пригорнувшись душею до рідного слова» читала Ситнікова Надія (8Б), «Брати» читав Микола Сидоренко (8А), О.Завгородній « Я вірю у нас на Вкраїні» читала Козакова Єва.

Тож бережімо красу й чистоту рідної мови. Нехай наповнює вона наші душі багатством і красою духовності.

 

 

 

Акція «Читаймо українською!» (до Дня української писемності та мови)

В рамках загальносистемної соціокультурної акції «Читаймо українською!» 10 листопада бібліотека №18 спільно з працівниками Відділення соціально-побутової адаптації Корабельного району міського територіального центру соціального обслуговування Миколаївського департаменту праці та соціального захисту населення провели літературно-поетичну мозаїку «Миколаївська ліра». Захід організовано для людей похилого віку та людей з обмеженими можливостями.

Працівниками бібліотеки була представлена електронна презентація «Сучасні миколаївські поети», це і Ганна Король, Дмитро Кремінь, Тетяна Свірська, Дарина Березіна та інші. Продемонстровано відеосюжети – читання віршів у виконанні авторів, оформлений перегляд «Поети, які живуть поруч».

За велінням серця гості заходу читали вірші миколаївських поетів. І хоча за вікном лив суцільним потоком листопадовий дощ, було затишно, тепло та сердечно.

Спілкуйтесь українською мовою. Це додасть вам шарму.  Більше читайте українською. Звертайтесь до бібліотек.

 

 

 

 

 

 

Нестор-літописець — святий; письменник, літописець

Народився 1056 року в Києві. У той час, коли преподобний Антоній у безмовній тиші печери вимолював прощення для роду людського, а блаженний Феодосій розбудовував монастир, прийшов Нестор сімнадцятирічним юнаком до святої обителі.

З роками гамуючи тілесні пристрасті, чесноти його зростали, але ченцеві хотілося зовсім звільнитися тілесної плоті і досягти абсолютної духовності, аби стати істинним достойником Бога. Він добре пам’ятав слова, сказані самим Господом: «Дух є Бог». Головним його послушенством у монастирі стала книжна справа. «Велика буває користь від учення книжного,— говорив він, — книги наказують і вчать нас шляху до розкаяння, бо від книжних слів набираємося мудрості й стриманості… Той, хто читає книги, бесідує з Богом або святими мужами».

Преподобний Нестор належить до найосвіченіших людей Київської  Русі кінця XI — початку XII століття. Окрім богословських знань, мав виняткові здібності до історії та літератури, досконало володів грецькою мовою.

З його праць збереглися життєписи святих князів страстотерпців Бориса і Гліба, преподобного Феодосія, перших преподобних Печерських.

Найвизначніший твір Нестора Літописця — «Повість временних літ», складений на основі раніше написаних літописів, архівних, народних переказів та оповідань, з поєднанням сучасних авторові подій.
Ця виснажлива й тривала праця включала в себе й ретельну пошукову роботу.

Свою титанічну працю великий подвижник завершив близько 1113 року. Це був результат майже двадцятилітнього щоденного подвигу. Хроніку подій у ньому було зведено до 1110 року.

Завдяки Нестору нам відкриваються немеркнучі славні сторінки минулого, аби підтримувати й надихати наступні покоління на благородні справи, спонукати до пошуку істини.
Упокоївся преподобний Нестор -літописець ймовiрно у 1113 роцi.

«Повість временних літ»— одна з найвидатніших пам’яток світової культури. Події, описані в ній, розгорнулися на тлі вселюдських історичних подій, охоплюючи усі пласти суспільного буття — від гридниць князів до халуп трударів. Пульс тих давніх часів відбивається в дійових особах — відомих і безіменних — і передається через орачів, сіячів, рибалок, будівничих, воїнів, іконописців, тих, хто панували, і тих, що повставали проти гніту.

Книга — це невичерпне джерело знань, відомостей про десятки і сотні подій, явищ, людей. У ній немає нічого другорядного. Тут усе надважливе.

http://www.br.com.ua/referats/Religiya/7163.htm

Пісні українською мовою

 Українська народна пісня перевершує пісні інших народів своїм поетичним, етичним багатством і глибиною почуття. На українському культурно багатющому ґрунті виростає й українська література.  Українські народні пісні показують: яка то величезна поетична сила є в українській народній душі. Українська література також має ту силу, що вона корениться в українській народній пісні, стоїть на ній, зберігаючи її силу та глибину. Це українське багатство стало джерелом культурних, музичних скарбів людства. Німецькі композитори світової слави Бах, Вебер, Шуберт, Ліст, Моцарт, Бетховен використовували мелодії українських пісень у своїх творах. Бетховен приятелював у Відні із знавцем української народної пісні графом О. Розумовським і від нього записав чимало українських пісень. Знавець польської поезії ставить українську пісню вище за польську, бо, каже він, в українській пісні нема нещирості, штучності, що їх досить часто чути в піснях польських.

Українська пісня „Їхав козак за Дунай» під назвою „L’adieu des fiances» (Прощання з нареченою) поширена у Франції і війшла до збірки французьких народних пісень. Цю пісню залюбки співають німецькою мовою (змінивши деякі слова) німецькі селяни і військо. Звичайно, не знаючи її походження, мають за німецьку пісню. У Франції та в Німеччині співають також „Ой не ходи, Грицю», „Реве та стогне Дніпр широкий» та інші. Датський міністр освіти Ю. Бомгольт відвідав 1956 року Київ і повідомляв, що в Данії співають чимало українських пісень датською мовою, не знаючи, що вони українські. В Данії є хор, що складається з самих датчан і співає українських пісень по всій Європі.

Оскільки українська пісня і мова є витвором дуже давнього і дуже культурного народу, в них звучить велич високих ідей і тисячолітня глибина людського почуття. А це не може не захопити навіть і неукраїнську душу.

http://polpravozhit.inf.ua/ukr1.htm